— Посадив був п'ять дерев персика і став чекати врожаю. Через три роки скуштував перші плоди і дуже тішився. А тоді в холодну зиму всі мої деревця загинули, — розповідає Микола Тодош, 47 років, із Івано-Франківська. — Тепер навчився, як треба робити. При хорошому догляді дерево житиме 12-15 років.
Удруге господар купив і посадив саджанці восени.
— Так навчив сусід. Земля за зиму під тиском снігу просяде і максимально прижме коріння. Травми, які деревце має при викопуванні з розсадника та перевозці, загояться до весни. Тому з теплом усі сили пустить на ріст. У травні повертаються холоди, й недавно посаджене дерево може не витримати їх.
Застерігає не садити персик там, де три роки тому росли гарбузи, помідори і суниця. Вони часто заражають ґрунт грибком. Також на ділянці не мають рости конюшина і люцерна. Інакше дерева може уразити коренева гниль.
— Хоч би який великий був саджанець, його безжалісно вкорочують до 35-40 сантиметрів. Крону формують у вигляді куща. Гілки дорослого дерева проріджують, щоб між ними було багато світла.
Умовна межа території, де може рости персик — лінія Львів — Рівне — Київ — Полтава — Донецьк. Північніше гине через морози 25-30 градусів. Тому слід вибирати акліматизовані сорти: Київський Ранній, Ред Хейвен, Сочний, Лісостеповий Ранній, Посол Миру, Нектарин Євпаторійський. Також — Новосілківський, Любимець ІІ, Дніпровський, Пам'яті Шевченка, Славутич.
Пізньої осені господар добре обкутує стовбури дерев ялиновими лапами. Цілу зиму качає зі снігу кулі й обліплює персик, поливає ці кучугури водою. Так рослина зігрівається.
2 
1
Коментарі