
— Пепіно схожий на жовту грушу. За смаком — наче солодка диня з легкою кислинкою та присмаком огірка. Тільки дуже соковита. Рослину так і називають — динна груша, — каже киянин Олександр Сергієнко, 46 років.
— Стебло та листя в пепіно, як у перцю. Це пасльонова культура, як і картопля чи баклажани. Поширена в тропічних Перу й Чилі. Начитався про неї. Спочатку виростив у горщику з насінини. Потім висадив на літо на город. А на зиму — знову в горщик і в хату, щоб не замерзла.
Для того, щоб зав'язалися плоди, рослину потрібно злегка струшувати.
— Доглядав пепіно, як баклажан чи помідор. Нічого складного. Виросло кілька плодів до 15 сантиметрів, по 200–300 грамів. Скуштували. Ну, для нас вони незвичні. Та я люблю екзотику.
Рослину вражають ті ж хвороби і шкідники, що й томати. Тому можна обробляти її препаратами для помідорів. Потребує поливу та підживлення, без цього не в'язатиме плодів.
Коментарі