— Люблю, коли парканом квіти плетуться. На вулиці чи не в кожному подвір'ї є клематис. А в мене — квітуча ліана кобея, — каже 44-річна Світлана Круть із смт Лугини Житомирської області. — Вона буває різних кольорів. У мене — білі й фіолетові квіти. Із зеленим листям виглядає, наче букет. Плететься на 3–4 метри.
Квіти мають форму крупних дзвіночків. Цвітуть із липня до жовтня.
— Восени, коли все перецвіло, ці — буяють.
Насіння висіває наприкінці лютого. Щоб зійшло швидше, пророщує. Розстилає туалетний папір у два шари на тарілці, обприскує рожевим розчином марганцівки. Розкладає на ньому насінини, щоб не торкалися одна одної. Накриває поліетиленовим пакетом і ставить на світло.
— Якщо з'явиться цвіль, промиваю тією ж марганцівкою, змінюю папір.
Коли насіння прокльовується, садить кожну окремо в пластикові стаканчики, в пухку землю на глибину 1,5 см. Тоді не треба часто пересаджувати, а отже — надривати коріння. За два тижні з'являються сходи.
— Через місяць розсаджую у більші 2-літрові горщики. Буде місце наростити міцне коріння.
Висаджує розсаду біля опори на початку червня. Не раніше, бо навіть найменші заморозки можуть пошкодити кобею. Викопує ямки на сонячній ділянці, засипає суміш перегною, торфу й землі. Ставить розсаду, прикидає ґрунтом і трохи поливає.
— Обов'язково землю навколо кобеї мульчую тирсою або торфом. Затримують вологу в землі.
Спершу кобеї треба азотне підживлення, щоб росли пагони й листки. При формуванні бутонів — калійні й фосфорні добрива. Вносить їх раз на два тижні.
— Не вдається зібрати насіння. Доки квітки доцвітають, починаються приморозки. Насіння не встигає дозріти.
Якщо місця мало і не треба, щоб кущ розростався, прищипує верхівки стебел.
8 
35413
Коментарі