— На день народження свекруха подарувала глоріозу. Такої диковини я ніколи не бачила, тому пішла в квітковий магазин на консультацію, — говорить 29-річна Олена Килимник із Полтави.
— У мене — глоріоза Ротшильда. Має тонкі та покручені пелюстки. Усередині помаранчевого кольору, краї — червоні. Є ще жовті чи рожеві. Хоч квіти й чудернацької форми, але зовсім не пахнуть.
Рослину висаджує у квітник на сонячне місце. Виростають майже 2 м заввишки, а квіти будуть діаметром 10 см. Глоріоза потребує опори, як ліана.
— Рослина сама показує, коли її треба садити. У неї подовжуються "носики" на кінці бульб. Не варто висаджувати їх у торішню землю. Рослина "виїдає" корисні речовини із ґрунту. Тому він після неї вже не годиться.
Рослина любить чорнозем. При посадці бульби заглиблюють у землю на 3–4 см. Присипають ґрунтом. Одразу встановлюють опору.
— Мені подобається вирощувати цю квітку. Головне, час від часу підв'язувати її і не забувати про опору. Сама плестися не буде, тільки чіплятиметься вусиками.
Глоріоза цвіте до кінця літа. Потім починає жовтіти листя. Стебла сохнуть, їх треба зрізати. Бульби викопують і зберігають у вологій тирсі. На зиму кладуть у холодильник.
2 
1
Коментарі