— Вирощування лохини стало найбільш зростаючим сегментом плодоовочевого бізнесу України, — розповідає Олександра Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України. — Наша кліматична зона найкраще підходить для того, щоб садити цю ягоду. І ґрунти відповідають, і погодні умови. У ягоди немає ні хвороб, ні шкідників. Головне — правильно посадити й не дати засохнути у спеку.
Радить садити кущі навесні. Вони мають бути дворічні, бо старші погано приживаються. Без сонця не буде хорошого врожаю. Також не повинні дути вітри. Ягід вродить мало й вони будуть кислі.
— Лохина порадує добротним урожаєм, якщо не полінуватися і підібрати хороший сорт. У мене їх зо два десятки, — розповідає Андрій Мисечко, 47 років, із міста Шпола Черкаської області. — З ранніх сортів першими дозрівають Чантіклер, Спартан та Ерліблю — в кінці червня. Вони морозостійкі, бо витримують температуру до мінус 28 градусів. Цвітуть пізно, завдяки чому цвіт не пошкоджується травневими приморозками. Найпишніший урожай виходить у сорту Патріот — до 9 кілограмів із куща.
Середньостиглими є сорт Блюкроп та Бонус. Дозрівають на початку серпня, дають по 6–8 кг з куща. Зате морозостійкість до мінус 34 градусів. Найпізніше дозріває лохина Еліот — у середині вересня. Ягоди з винно-солодким присмаком, близько 25 мм. Вони не тріскаються і годяться для транспортування. Кущ виростає до 1,8 м. В окрему групу відносить низькорослу лохину. Сорти Нотрблю, Нотркантрі та Блюголд виростають не вище 0,9 м. Дозрівають у серпні. З одного куща збирають до двох кілограмів ягід. У свіжому вигляді зберігаються до 12 тижнів.
— Лохині потрібен кислий ґрунт. На дно ями сиплю 100 грамів сірки, що при розкладанні окислює землю. Не можна додавати смолу, гній або курячий послід. Вони сушать ґрунт. Для лохини підійдуть лише мінеральні добрива.
Копає яму діаметром 90 см і завглибшки 40 см. Садить рослини на відстані 1–1,5 м. Кущі виростають розлогі, до 2 м заввишки. В яму насипає дрібну кору сосни чи ялини. Змішує з корою листкових дерев. Головне — не брати із твердих порід. Дуб і береза притуплюють ріст лохини. Поливає двічі на тиждень по 10 літрів води на кожен кущ. Із землі робить горбок і на нього ставить саджанець. Розправляє корінь, щоб ніде не заломлювався. Засипає землею так, аби коренева шия була на 2 см нижче рівня ґрунту. Зверху мульчує корою.
— Раз на місяць землю навколо куща просапую на шість-сім сантиметрів. Так буде доходити повітря до коренів.
Кущі підживлює двічі за сезон: на початку сокоруху і в період цвітіння. Під дворічний кущ вносить 1 ст. л. мінерального комплексу, під трирічний — 2 ст. л., під чотирирічний — 4 ст. л., під п'ятирічний — 8 ст. л. Попіл, курячий послід або коров'як заборонені.
— Якщо немає під рукою кислих добрив, нарізую дрібно листя заячої капусти, ревеню та щавлю. Заливаю водою, щоб покрила зелень. Настоюю добу. Або можна вичавити сік з одного лимона у 5-літрове відро води.
Далі двічі на місяць із квітня по вересень поливає кислою водою. Без цього рослина починає жовтіти. Змішує 6 ч. л. лимонної кислоти або 100 мл оцту в 10-літровому відрі води.
— Лохина починає плодоносити на третій рік. Спочатку дає по кілька ягід, а з кожним роком усе більше. У повну силу кущ плодоносить на п'ятий рік. Тоді гілки гнуться від ягід. За сезон з одного можна зібрати 6–8 кілограмів.
3 
1
Коментарі