
69-річна Марія Слободянюк із селища Брацлав Немирівського району Вінниччини тримає трьох кіз. Кожна дає до 3 л молока на день.
— У мене маленьке подвір'я для господарства, корову немає де тримати. А молока свіжого хочеться, і онуків четверо маю, — каже Марія Григорівна. — Уже 20 років займаюся козами.
Годує худобу тричі на день.
— Шо-небудь не хочуть, треба всьо добре. Зранку і ввечері даю відро сушеної люцерни, — розповідає. — В обід кукурудзиння або буряк. Усе рубаю на невеликі куски, бо як дасиш ціле, то розкидають. Грязно буде і мало з'їдять. Вони пані баловані, чистоту люблять — як упало за відро, уже їсти не будуть. Щоб молоко не було гірке і не мало запаху, треба давати по 4 кіла капусти чи моркви. Ні в якому разі не можна давати лопух чи полин. Буде гірке. Кози солодке люблять. Як є, я їм пєчєння даю, конфєти, банани, яблучка. Аж облизуються.
Козам треба багато води.
— Їм це полєзно, шоб не було застоїв ніяких в організмі, і молоко добре давали. Мої козочки чисту воду не хтять пити, то я кожній закаламутюю. На три літри кидаю добру жменю дерті з кукурудзи, пшениці й овесу. Присолюю трохи, так у них кращий апетіт буде. Або розколотюю у воді варення чи компот лляю.
Поїть двічі на день — після сніданку та перед вечерею.
— Зараз кітні, то вже не дою. Кажуть, шо не треба їх у цей період доїти вообще. Я ше перші два місяці раз на день здоюю. Але молока дають по півлітри одна.
Кожну дорослу козу тримають в окремому сараї. Чоловік Марії Григорівни звів споруди із дощок і шиферу.
— Кожній під стінкою поставили, всередині дерев'яний настил. На ньому сплять, бо на землі грязно. Прибираю біля них щодня, вимітаю грязь мітлою. Кожен день кіз треба розчісувати обичною масажною щіткою. Так шерсть рівна і не збивається.
Коментарі