Понад 50 сортів помідорів пробував висаджувати Георгій Сіренчук, 64 роки, із села Повча Дубенського району на Рівненщині. На різдвяному столі в родині вже традиційно свіжі томати. Найбільша гордість городника — кілограмові помідори.
За 25 років овочівництво перейшло із хобі у справу всього життя. З першим промінням сонця Георгій Юхимович на присадибній ділянці. Оглядає кущики, зриває зайві листки та гілочки — пасинкує. Колись давно родина Сіренчуків мешкала біля села, на хуторі. Там було роздолля: можна було висаджувати що душа забажає. Коли ж перебралися до Повчі, замислився. Дев"ять соток землі з будівлями. Тут уже з головою до городини довелося підходити.
Допомогли журнали "Приусадебное хозяйство", за якими Георгій Сіренчук, токар за фахом, старанно вивчав ази агрономії.
— Я безліч сортів випробував, — каже пан Георгій і припрошує до парника, затягнутого поліетиленовою плівкою. — Сам визначив, що найкращі для нашого ґрунту та погодних умов сорти — "Жовта слива" та "Анжеліка".
Георгій Юхимович присідає навпочіпки й придивляється до зелених помідорних листочків.
— Щоб ви знали, "Жовта слива" виростає до трьох метрів заввишки. Але тільки у закритому ґрунті. Випускає чотири гілки, а на кожній — по 60–80 плодів. Такі рясні-рясні грона, а самі помідори довгастої форми, яскраво-жовті, чимось на лимони схожі. На смак солодкуваті з легкою кислинкою.
Сорт "Анжеліка" плететься, як ліана. Також дуже плодючий. І помідори по-особливому смачні.
Насіння "Жовтої сливи" Георгій Сіренчук передав колишньому сусідові, який мешкає у Денвері, на півночі США. Той висіяв, а потім написав листа. Американці були страшенно здивовані помідорним пагоном триметрової висоти, на гілках якого 80 плодів.
Природні умови та пори року вже давно Георгій Юхимович коригує за власним бажанням.
Треба висаджувати розсаду зі стеблом у шість-сім міліметрів
— У мене на дорогі витребеньки грошей немає. Звичайно, хотілося б збудувати колись велику теплицю з опаленням, — каже чоловік. — Я б тоді міг і тюльпани, і троянди навіть узимку вирощувати. А так для обігріву теплиці використовую давній дідівський метод. Викопую яму — не глибоку, але широку, викладаю її кінським гноєм. На ту масу розкладаю компост, у нього висаджую насіння. Тільки-но перші промені весняні блиснуть, а в мене вже є розсада зелена.
Томати турботу люблять та піклування, — повчає Георгій Юхимович, щось вимішуючи у відрі. — Сонце, тепло, та вологу під корінцем, а не у повітрі. Аби гарні помідори виростити, потрібно уважно до розсади придивлятися. Купувати лиш низькорослу, міцну, з товстим стеблом у 6—7 міліметрів.
Підживлює Георгій Юхимович помідори тричі на літо органічними добривами — коров"яком та курячим послідом. Літр на відро води. Обов"язково обриває дикі пагони. Запевняє: якщо розсада пагони пустила — не буде з неї плоду.
Хизуватися власними досягненнями у городництві господар не любить. Лише раз, коли вдалося виростити сорт томатів-гігантів, пішов важити майже кілограмового помідора до сільської крамниці. Люди позбігалися, чудувалися.
— Але коли сусідам, односельцям чи знайомим розсаду пропоную, ті відмовляються. Людям простіше херсонських привізних помідорів купити, а не морочитися з ранку до вечора. Та хіба ж ті херсонські зрівняються за смаком із солоденькими, запашними, соковитими городніми плодами! — у запалі переконує він.
На грядках разом із Георгієм Юхимовичем працюють дружина, доньки, онуки. Родина велика: п"ятеро доньок, син, чотирнадцять онуків. На дідусеві помідори з"їжджаються з усіх усюд.
— Он бачите? Ну присядьте ж та зазирніть, — з любов"ю розгортає Георгій Юхимович зелені листочки. — Які в"яжуться! Добрий матимемо врожай. Літо, осінь, — сам собі вже розповідає господар, прямуючи вздовж помідорних рядочків.
На Кіпрі вродили величезні лимони
Цього року в місті Псевдхас на Кіпрі усіх здивував урожай лимонів. За розміром вони більше схожі на футбольні м"ячі, ніж на цитрини. У діаметрі плоди сягають 10–20 см, а важать від півтора до двох з половиною кілограмів.
Городяни пояснити цей факт не можуть. Вони стверджують, що ніяких хімічних добрив не застосовували і доглядали за деревами як завжди. Від звичайних лимонів гіганти відрізняються лише великою кількістю соку. Власники диво-фруктів вже почали виготовляти з велетнів цукати. Але у продажу вони ще не з"явилися.
Ольга КЕРУСЕНКО
3 
1
Коментарі