— Посадив церцис канадський. У нас він добре прижився, бо подібний клімат, як у Канаді. Дерево все обліплене рожевим цвітом і гілок не видно. Засадила ним весь квітник перед хатою, — розповідає 51-річна Галина Супрун із села Вікторія Пирятинського району Полтавської області.
Це морозостійка декоративна рослина, яку ще називають багряник, або Іудине дерево. Рожевий цвіт нагадує грона акації, що ростуть навіть на стовбурі з тріщин. Дерево відцвітає в червні. Восени листя стає багряним.
— Ще є церцис європейський, але він підходить для південних областей. Там тепліше. Має не такий пишний цвіт, як канадський.
У посадкову яму кидає компост і розправляє коріння саджанця. Засипає ґрунт, не заглиблюючи кореневу шийку.
— Церцис можна садити і влітку. Але купити саджанці в контейнері й пересадити в яму разом із грудкою землі. Обов'язково замульчувати скошеною травою. Тоді коріння не висохне. Це дерево не терпить переселення, бо глибоко вростає в ґрунт і при викопуванні пошкоджуються корені. Тоді рослина засохне. Але завдяки глибокому корінцю багряник можна не часто поливати. Він сам витягує із землі, що треба. Головне, щоб біля дерева були хвойні.
Перші три роки церцис росте повільно. На четвертий рік набирає розгін і поступово досягає 1,5 м. Стійкий до захворювань і шкідників. Тому догляду майже не вимагає.
— Саджанці церцису заготовляю сама. Восени ріжу живці з дворічних пагонів. На них має бути не менш як три бруньки. Живці одразу прикопую нахиленими, щоб у ґрунт ховалися на 15 сантиметрів. До морозів пускають корені. Ще є весняне розмноження. Тоді викопую навколо куща рівчаки і в них кладу молоді пагони. Присипаю землею і чекаю появи зелені. Потім треба відрізати від дорослого куща й посадити на постійне місце.
1 
1
Коментарі