— Тибетський барбарис, або ягоди Годжі, посадила пізно навесні. Перший урожай дав наступного року. Нагадує червону обліпиху, але з довгастими ягодами, — розповідає Олена Курянова, 40 років, із селища Овідіополь Одеської області. — Єдина умова для врожайності ягід — доступ сонця.
Викопує яму 0,5 м на 0,5 м. Змішує перегній, річковий пісок і садову землю в рівних пропорціях. До них додає 200 г суперфосфату та 1 л деревної золи. Перемішує й кидає в яму. Саджанець засипає землею. Поливає водою та мульчує торфом. Кущ виростає до 3 м із колючими гілками. Зацвітає фіолетовим цвітом у формі дзвіночків. Дає врожай із липня по жовтень червоними солодко-гіркуватими ягодами.
— Ця рослина перехреснозапильна. Щоб родила, треба садити по два кущі. Оскільки кущ росте більше не в довжину, а в ширину, треба між кущами залишити не менше 2 метрів.
Обпирає кущ на дерев'яну огорожу, щоб гілки не лягали на землю. Інакше вони гнуться та ягоди обсипаються. Від цього втрачає третину врожаю. Зриває ягоди в рукавичках, щоб не поколоти руки. Або розстеляє під кущем рядно і стукає палицею по гілках, щоб попадали ягоди.
— Рослина не боїться шкідників, тому її не треба обробляти хімікатами. Якщо все ж нападе борошниста роса, купає кущ у мильно-содовому розчині. Змішую 25 грамів кальцинованої соди, 5 мілілітрів рідкого мила та 5 літрів гарячої води. Після охолодження обприскала рослини і землю біля них. Робила так двічі з інтервалом у тиждень.
1 
1
Коментарі