Ексклюзиви
Понеділок, 31 жовтня 2011 15:44
Микола Рябчук
Микола Рябчук
Микола Рябчук

Зупинка автобуса

— Їду в Орду, — кажу родичам, але на них це не справляє жодного враження. Як-не-як це вже XXI століття. Ординці пересіли з коней на "фольксваґени", і наша данина їх не дуже цікавить. Хіба що готівкою, в обмін за товари та послуги.

Орду — звучить грізно, але виглядає гарно. Це чимале місто на Південному березі Чорного моря, десь між Самсуном і Трабзоном, чи, як сказали б наші середньовічні хронікери, між царгородським Амісосом і Трапезундом.

Турки — відносно нові прибульці на цій землі. За півтисячі років вони навчились її обробляти, будувати добротні будинки та швидкісні автостради. А проте вони ще не опанували цієї землі символічно, не засвоїли її міфології. Не навчилися, зрештою, продавати це все туристам — як сусіди-греки, котрі мають насправді до всього цього минулого не надто більший стосунок.

Нам далеко до грецького бардака

— Грекам легше, — каже Тозан, мій колеґа. — Вони отримали, по суті, задарма все те, що нам доводиться будувати з нуля.

Ми підіймаємося з ним канатною дорогою на гору Бозтепе, яка нависає над містом. Кабінка пливе над дахами будинків, церковками і мечетями, мальовничими вуличками і, зрештою, над крутим схилом 500-метрової гори. Зауважую, що одна з веж канатної дороги стоїть зовсім поряд із вежею мінарету, удвічі нижчою, — такi собі символи Туреччини.

— Не переймайся, — кажу. — Наші політики твердять, що нам не треба в Європу, бо ми й так у ній. Хоч насправді нам далеко до вашого рівня. І навіть до грецького бардаку.

Колеґа сміється. Зовсім недавно в пивбарі він пояснював мені, що "бардак" по-турецьки — це склянка, чашка чи кубок. А я йому — що в нас це спосіб життя та урядування. Як і слово "дурак", що турецькою означає всьoго лише зупинку автобуса.

Зараз ви читаєте новину «Зупинка автобуса». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

11

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода