Ексклюзиви
Понеділок, 15 березня 2010 18:09
Микола Рябчук
Микола Рябчук
Микола Рябчук

Обоє-рябоє

 

Я був старший за брата на цілих шість років, проте в домашніх конфліктах мені це не надто допомагало. Навпаки, щоразу, коли малий задирався й отримував заслужену здачу, батьки карали головним чином мене. Аргументи на кшталт того, що він, мовляв, почав перший, не діяли.

— Ти старший, — казали батьки, — тож мусиш бути мудріший.

Нещодавно мені довелося нагадати братові ту родинну історію, коли ми завелися з ним, як завжди, за політику. Брат боронив Ющенка, котрому капосна Тимошенко, мовляв, не дала ані кроку зробити назустріч людям, хоч як бідолаха старався.

— Але ж він старший! — заперечував я. — Теж, до речі, на цілих шість років!

— У політиці це не має значення! — не здавався брат.

І тоді мені довелося зануритися ще глибше в родинні хроніки й нагадати йому, що наш батько мав брата-близнюка. І що коли вони чубилися, то наша бабуся, за її словами, давала хльости обом, не вникаючи в деталі конфлікту. "Обоє-рябоє" — примовляла вона, завершуючи чергову миротворчу місію.

Коли вони чубилися, наша бабуся давала хльости обом, не вникаючи в деталі конфлікту

Ми з братом напрочуд живо уявили собі, як наша бабуся дає публічної хльости де-небудь на Майдані обом новочасним героям — і Віті, і Юлі, і погодилися, що традиційна педагогіка таки має свої переваги.

Власне, і Вітю, і Юлю в певному сенсі вже відшмагали публічно виборці.

От тільки наші герої, схоже, щиро вважають, що виборці висікли головним чином самі себе.

І по-своєму теж, на жаль, мають рацію.

Зараз ви читаєте новину «Обоє-рябоє». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

6

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода