Мій американський перекладач Джейк прославився свого часу конгеніальним перекладом української фрази "Знову цей совок пригребався". Він сумлінно відтворив її по-англійськи як "Знову дитяча іграшкова лопатка зняла верхній шар ґрунту". Принаймні так стверджує Володимир Діброва. Сам я того шедевру не бачив, тож і не наполягатиму на його правдивості.
Натомість я бачив інший Джейків шедевр — переклад оповідання Євгенії Кононенко. Його дія відбувається ще в совєтські часи, коли добрі книжки були дефіцитом і придбати їх можна було лише втридорога на чорному ринку. Отож героїня саме так і пояснює прогалини у своїй начитаності освіченому кавалерові: хотілося б, мовляв, прочитати усіх цих твоїх булгакових, але ж де їх узяти!.. Дослівно вона формулює це так:
— Матері Булгакова пропонували. За сорок ре. Ну, звідкіля такі гроші!..
Сердега Джейк переклав цю фразу майже дослівно. Тобто, за його версією, хтось пропонував матері Булгакова сорок рублів, Господь знає за віщо.
Чому такий дивний порядок слів?
— Знаєш, Джейк, — сказав я, — взагалі-то ніякої "матері Булгакова" там немає. Є мати героїні, котрій хтось пропонував книжку Булгакова за спекулятивною ціною 40 рублів.
— Але чому такий дивний порядок слів?!
— Бо в нашій мові, на відміну від більшості західних, порядок слів, у принципі, може бути яким завгодно. Це тобі не англійська, де спершу йде підмет, потім присудок і т. д.
Джейк аніскілечки не збентежився, навпаки — співчутливо поглянув на мене й сказав:
— Тому у вас і в країні немає порядку, що немає порядку в мові!
Я хотів йому щось заперечити, але відчув, що якраз у цьому випадку — мови замало. Потрібна країна.
1 
1
Коментарі
4