Кшиштоф Косінський опублікував незвичайну книжку. За всіма ознаками це — поважне наукове дослідження, де лише перелік архівних джерел складає 20 сторінок. Видано книжку Польською академією наук і називається вона — "Історія пияцтва за часів ПНР".
З марґінальної начебто теми постає живий образ країни, суспільних звичаїв і навіть певних особливостей економіки. Наприклад, ми довідуємося, що середньостатистичний поляк 1938 року випивав півтора літра чистого алкоголю, у повоєнні роки — 2,2 літра, а наприкінці 1970-х — близько дев"яти літрів.
Виробництво цього добра було абсолютним зиском: вартість літра горілки становила 6% від її ціни в магазині. Тож не диво, що змагання за звання ударника комуністичної праці розгорнулося на лікеро-горілчаних підприємствах уже з 1948 року. Надходження від продажу алкоголю становили до 15% бюджету країни. Одна з перевірок, проведених у Варшаві 1962-го, показала, що лише двоє з кожних 10 будівельників повертаються з обіду тверезими.
Лише двоє з кожних 10 будівельників повертаються з обіду тверезими
Найрозкішніші перли книжки Косінського походять із доносів, що їх писали одне на одного дрібні партійні, державні й інші службовці — ґебешники, військовики, міліціянти. А також — із результатів найрізноманітніших перевірок, що докладно з"ясовували обставини номенклатурних пиятик, бійок, адюльтерів та інших неподобств, учинених нетверезими будівниками й оборонцями соціалізму.
Позастатутне життя всіх цих органів постає із книжки так яскраво, що її можна було б навіть назвати "Історією ПНР", — коли б автор приділив бодай трохи уваги ще й їхній основній, статутній діяльності. Адже вона в них, на превеликий жаль, теж була. Принаймні так нам підказує наш власний, український досвід.
5 
1
Коментарі
12