Ексклюзиви
Понеділок, 16 червня 2014 15:47
Микола Рябчук
Микола Рябчук
Микола Рябчук

Кошеня

Коли я маю трохи часу між літаками, то полюбляю зайти в business-lounge, тобто зал для пасажирів бізнес-класу. Не тому, що я цим класом літаю, а тому що маю картку "постійного мандрівника", тобто такого, що накручує за рік принаймні 35 тисяч миль.

У бізнес-лондж можна випити кави, переглянути свіжі газети, зайти в інтернет чи просто розслабитись у фотелі із чаркою коньяку. Затишок — головна перевага цих місць, таких собі оаз спокою посеред гамору й метушні міжнародних летовищ.

Часами, щоправда, цей спокій порушують персонажі з мобільниками, котрі щось горлають — здебільшого по-російськи — своїм бізнесовим партнерам. Або ж просто гучно регочуть, чокаються склянками з дармовим віскі й запихають до кишень халявні цукерки.

Розпізнати їх легко за зовнішністю, особливо жінок, котрі вибираються в подорож наче на показ мод — при повному макіяжі й у туфлях на високих підборах.

Учора у Відні я нарвався на цілу компанію таких персонажів — із жінками, дітьми й навіть із кошеням. Вони виповнювали собою весь зал, тобто поводилися так, ніби, крім них, там нікого немає, — горлали й реготали, вмикали попсу (бо як же без неї) і весь час повідомляли комусь по мобільнику, що "здесь так классно".

Вони, схоже, ніколи не чули простого правила, на якому збудовано ту Європу, яку вони тепер нищать своєю присутністю, — не робити ніколи іншим того, чого не бажаєш собі.

Бідолашні австрійці переповзали зі своїми газетами, кавами і леп-топами у протилежний кінець залу — достоту як пасажири вагона, в одному кінці якого з'явився раптом пахучий бомж.

Бідна Європа, подумав я, бідна Україна. Вона теж не знає, куди їй забитися, і ховається, як кошеня, між фотелями, доки веселі російські дітки витягують її за хвоста, аби повернути до звичного "Русского мира".

Зараз ви читаєте новину «Кошеня». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода