Нещодавно одна знайома похвалилася, що принципово не платить за комунальні послуги і не платитиме, поки її не переконають, що всі рахунки — обґрунтовані. При цьому вона обмовилася, що за електрику й телефон усе-таки платить. Видно, тамтешні рахунки видаються їй цілком обґрунтованими.
Я ніколи не вважав послуги наших жеків якісними, а ціни — відповідними. А все ж, по-моєму, вони значно кращі від наших мерій, парламентів та кабмінів, яким ми платимо значно більше, а послуги отримуємо незрівнянно гірші.
Я знаю, що безліч приписів і законів — дурні і їх треба переглянути. І я готовий підтримати згадану пані в апеляціях до суду чи до Антимонопольного комітету, у мітинґах чи пікетах. Але я знаю одне: навіть найгірші закони треба виконувати, поки вони не скасовані. Бо інакше ми ніколи не виберемося з того хаосу, у який занурилися. Сьогодні ми обкрадаємо жеки, бо нам не подобаються їхні рахунки, завтра грабуватимемо крамниці, бо нам не сподобаються їхні ціни, а післязавтра іґноруватимемо дорожні знаки, бо нам захочеться в такий спосіб змінити правила дорожнього руху — з правостороннього, скажімо, на лівосторонній.
Ця хвороба заразлива, і ті ж таки жеки чинять нічим не краще, вимикаючи воду й опалення цілим будинкам, а не конкретним неплатникам. Совок мислить у категоріях кругової поруки: хай платники, мовляв, чухаються і тиснуть на неплатників. Але в совку виходить усе навпаки.
Це ви що, вже за новими тарифами платите?!
Учора біля ощадкаси я зіткнувся з сусідом, який грізно сказав:
— Це ви що, вже за новими тарифами платите?!
— Плачу.
— Це через таких, як ви, вони нам тарифи підвищують! — гарикнув сусід.
І я зрозумів, що невдовзі нас, диваків, які ще дотримуються законів, лінчуватимуть просто на вулицях.
1 
1
Коментарі
22