Ексклюзиви
Понеділок, 03 березня 2014 14:19
Микола Рябчук
Микола Рябчук
Микола Рябчук

"Довбані європейці"

— Ох, ці довбані європейці, — каже колеґа, коли проходимо через Майдан, покритий квітами й попелом. — Вони б і досі розгойдувалися, коли б янучари не постріляли стількох людей. Мені не хочеться заступатися за "європейців", бо протягом кількох місяців я сам лише те й робив, що критикував їх у десятках статей, інтерв'ю та коментарів. Щоправда, робив це у їхніх мас-медіях, натомість ніколи не робитиму цього тут. Не тому, що існують дві правди чи два різні стандарти. А тому, що в Україні й без мене знайдеться чимало охочих покритикувати Захід, підживлюючи у співвітчизників інфантильну образу на цілий світ, який нам постійно щось винен.

У давньому фільмі Майкла Вінтерботтома "Ласкаво просимо до Сараєва" є промовистий епізод. Журналісти в обложеному місті емоційно розпитують заїжджого оонівського чиновника, коли ж нарешті міжнародна спільнота зупинить щоденне вбивство сербськими снайперами й артилеристами мирних жителів. На що чиновник сердито відказує: — Повірте, на світі є ще принаймні 13 значно гірших місць. На жаль, це правда. На світі є щонайменше 13 режимів, значно брутальніших і кривавіших за янучарівський. І докоряти європейцям за бездіяльність, гадаю, можуть лиш ті з нас, хто виходив до китайського посольства захищати тибетців, хто протестував проти масакр в Андижані й Жанаозені або закликав власний уряд не ручкатися з кривавими путіними, карімовими та назарбаєвими. Усім іншим краще помовчати.

А ще краще — подякувати європейцям за те, що все-таки спохопилися. Хоча на світі й справді є принаймні 13 країн, які не меншою мірою потребують допомоги. І до яких в Україні, на превеликий жаль, нікому немає діла. Може, проблема подвійних стандартів починається саме тут.

Зараз ви читаєте новину «"Довбані європейці"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода