Ексклюзиви
Понеділок, 05 вересня 2011 15:57
Микола Рябчук
Микола Рябчук
Микола Рябчук

Дикі греки

"На море надто не розраховуй, — написала мені в е-мейлі приятелька, що побувала на Родосі. — Дикі греки ще в 1950-х глушили тут динамітом рибу".

Ключове слово в її посланні — "дикі греки". "Динаміт" — лише їхній атрибут. Особливих слідів від нього на морі, зрештою, не лишилося — воно тут чисте й голубе, як і за греків "недиких", чи, пак, стародавніх.

"Дикі греки" — це приблизно те саме, що й українці: повсюдне сміття, якого не прибирають, обіцянки, яких не виконують, податки, яких не платять, праця, яку роблять сяк-так або й не роблять зовсім — особливо якщо є нагода побраконьєрствувати.

Рузвельт і Черчилль виторгували Грецію в Сталіна

Україна виглядала б приблизно як Греція, коли б якимсь дивом їй пощастило вступити до Євросоюзу й дістати звідти ґранти на побудову доріг, ремонти каналізацій та сякий-такий нагляд Брюсселю за злодійкуватим урядом. Це, звісно, не врятувало би ні одних, ні інших від мільярдних боргів, дефолту й потреби підтримати нероб і шахраїв німецькими позиками. Одну Грецію Євросоюз якось витримає, десять — навряд.

Утім, окрім різних розмірів, є ще й проблема різної символічної вартості. "Греція завжди була радше ідеєю, аніж місцем", — писав Едвард Вітмор.

Рузвельт і Черчилль, здаючи в Ялті Сталінові всю Східну Європу, виторгували таки для Заходу Грецію — цю величну, за їхніми словами, колиску європейської цивілізації.

Наша символічна вартість є радше негативною. Україна не стала поки що ні ідеєю, ані бодай місцем. І навіть "дикими росіянами" нас ніхто не назве, бо цілком досить самого слова "росіяни".

Хіба що моя добросерда приятелька напише гостям чергове застереження: "Не надто розраховуйте на тутешні чорноземи. Ще в 1960-х дикі трипільці регулярно труїли їх дихлофосом".

Зараз ви читаєте новину «Дикі греки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

17

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода