Ексклюзиви
Понеділок, 07 лютого 2011 16:08
Микола Рябчук
Микола Рябчук
Микола Рябчук

Цельсій

Цельсій

Наша пам'ять влаштована дивним чином: різні постаті й імена викликають у нас найхимерніші асоціації, не завжди зрозумілі довколишнім. Так, наприклад, щоразу, коли я бачу Путіна, згадую безневинну фразу Анатолія Собчака ще з часів, коли грізний Ве-Ве працював помічником петербурзького мера: "Вова, открой бутылку!". Янукович тим часом асоціюється мені, на відміну від багатьох моїх друзів, зовсім не з "великим тупим предметом", а з "козлами, которые мешают нам жить".

Із Єльцином значно складніше.

Колись я був порівняв його з Кучмою. Мовляв, обоє рябоє. На що мій московський приятель страшенно образився.

Вова, открой бутылку!

— Та ти що! — сказав він. — Єльцин — бобер, а цей — так, кочеврижка!

Ну, гаразд, кочеврижка, сморчок — це я розумію. Але чому бобер?

Після торішніх виборів я повідомив приятелю, що тепер і в нас — бобер.

— Та ти що! — обурився знову приятель. — Який же він бобер?! Поліно!

Я недавно згадав це все, переглядаючи в інтернеті повідомлення про святкування в Росії 80-річчя Єльцина. Один із кремлівських карликів — той, що грає роль доброго копа, — відкрив в Єкатеринбурзі великий, доволі потворний пам'ятник Єльцину. Це щось нове. Донедавна в Росії про Єльцина намагалися не згадувати. Приблизно — як про дідуся-сифілітика в добропорядній родині. Чи то карликам дуже вже припекло з інвестиціями від Заходу на так звану "модернізацію"? А чи просто легітимізують своє правління?

Я маю в пам'яті власну асоціацію, пов'язану з Єльцином. І вона видається мені по-своєму теж дуже точною,     як і давніша, собчаківсько-путінська. Якось я привіз був німецьким колегам пляшку горілки "Цельсій". Один із них, знавець кирилиці, радісно загукав: "Ja, ja! Jeltzіn!".

Горілка була загалом непоганою.

Зараз ви читаєте новину «Цельсій». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

11

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода