– Це брендове прізвище. Тому можна не заморочуватися пошуком ілюстрації до інтерв'ю, а ставити його обличчя, – каже шеф.
Він говорить про Артема Франкова – головного редактора журналу "Футбол". Третього спортивного журналіста, який дав інтерв'ю для нашого журналу. Попередні двоє не "брендові". Тож фоторедактору доводилося тоді напружуватися.
Інтерв'ю з Франковим відбулося наприкінці 2013-го. Розпал єврореволюції. Цієї теми в півторагодинній бесіді ми не зачіпали, бо спрямування було суто спортивне. Але скепсис Артема був загальновідомий. Він не приховував його в редакційних статтях ввіреного йому з вересня 1997 року тижневика. Його називали ватником і совком. Франков завжди шанобливо ставився до 9 травня, Другу світову називав "великой отечественной", а Бандеру та Шухевича вважав злочинцями, які служили нацистам.
У лютому 2022-го він скептично ставився до повномасштабного вторгнення.
– Навіщо мені збирати тривожну валізу? Куди бігти? – такі рядки з'явились у "Футболі" в одній з останніх редакційних статей.
Останніх тому, що настало 24 лютого. Журнал перестав виходити. Його керівник мав офіцерське звання, але призваний не був через стан здоров'я. Перший інсульт стався 2019-го.
"Новий" Франков знайшов себе в іншому. Волонтерив, чистив картоплю на тому самому Майдані, де 2013-го почалася подія, якої він не сприймав і не підтримував.
А ще записував відео, в якому щосили намагався підтримувати українців. І нарешті назвав ворога прямо. І 2022-го про 9 травня не згадував.
Другий інсульт його розбив наприкінці жовтня. Видряпатися після нього Франков не зміг.
Йому було 53. За кілька днів після смерті легендарного футбольного журналіста "Шахтар" переміг "Динамо". Єдиний м'яч у грі було забито на 53-й хвилині.
Коментарі