"Найбільша проблема України - війна з Росією" - як Київ відзначив День Незалежності

35

24 серпня Україна святкує День Незалежності. Святкування 30-ї річниці відзначили у Києві. На центральній площі пройшла урочиста частина - військовий парад та привітання президента України Володимира Зеленського.

У столичній підземці о 9:30 тривають бої за останні місця у вагонах потяга - українці поспішають на парад. Станції метро "Хрещатик" та "Майдан Незалежності" закрили на вхід і вихід. У вишиванках та з вінками на голові повільно намагаються протиснутись до вулиці Хрещатик, де розпочинають урочистості до Дня Незалежності.

Віддалений голос із колонок називає гостей свята - президентів держав, політиків, посадових осіб. Рух натовпу не припиняється - хто поспішає до сцени, а хто - тікає звідти. Відсвяткувати прийшли десятки тисяч людей.

- Не протиснутись, краще б удома трансляцію дивилися, - жаліється жіночка з кавою у руках.

Уздовж вулиці патрулюють правоохоронці, на перехрестях стоять швидкі та пожежні авто. На військових машинах, як мурахи, сидять діти. У руках тримають прапорці, волосся дівчаток прикрашають квіти жовтого та блакитного кольорів.

Більшість українців прийшли на парад разом із членами родини. Найменших тримають на плечах.

- Хоч ти побачиш усе, тримайся і не бійся, - каже сину низенька жінка у вінку зі стрічками. Малий вовтузиться у тата на голові. - Тут навіть падати не страшно - упадеш людям на голови, спіймають.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не намагайтеся нас зупинити зеленою шмарклею - Порошенко після провокації з зеленкою звернувся до Зеленського

Ближче до дороги, де крокуватимуть військові та стоїть залізний паркан, тиснява між людей сильнішає. Дихати дедалі важче, більшість стоять без захисних масок, а сонце пече у голови.

- Що за нахабство - пролазити поміж людей, - обурено кричить чоловік грузинської зовнішності. Його попросили зняти рюкзак. - Треба було вам, як мені, прийти за дві години до початку, щоб зайняти краще місце. Це ваше свято, а не моє, варто було подумати.

 

Пройти назад до метро так само складно, бо люди тікають з тисняви. Щоб побачити дійство - вилазять на дахи, бетонні споруди, кіоски з кавою, виступи на будинках, смітники та паркани.

- На параді з хлопцем проведемо цілий день. Потім підемо на концерт на "Олімпійському", - каже 28-річна Тетяна Гудзь. Прийшла на свято у рожевій вишиванці. - Нам дістали квитки. Обурені, адже виступатиме Софія Ротару, яка дає концерти у Криму та Росії. Неправильно вчинили із Зібровим, що не запросили. Може, вважають його олдскульником, нецікавим.

У ресторанах та кафе показують онлайн-трансляцію параду. Сідають за столики з незнайомцями та разом захоплено викрикують, коли над містом пролітають літаки. Ті, хто не намагається вирвати шматок видовища, займають чергу за "Київською перепічкою".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шокуючі та вражаючі уяву: топ-30 рекордів незалежної України

- Треба їхати звідси, бо закінчиться парад - нас знесуть, - спілкуються у черзі два молодики років 25 на вигляд.

Люди пролазять під червоними стрічками й виходять на дороги. У повітрі туманом застиг чад від військових машин. У небі пролітають винищувачі - пускають дим у кольорах українського прапору.

- Велика гордість, що 30 років тому Україна здобула незалежність, хочеться завжди відчувати себе європейською вільною країною, - розповідає лікарка з Хмельницького 55-річна Лариса Мокрицька. - Мали проблеми з владою та недолугим керівництвом, не хотіли перебудовуватися, трималися за старі догми, не розуміли, що зробити, аби стати сильною державою. Сьогодні нам усього вистачає, коли тримаємося разом. За 30 років ми нарешті відчули себе нацією та взяли курс на Європу.

Під КМДА розпочинають концерт. На свято запросили оркестр та оперних виконавців. Під маленькою сценою танцюють діти з солодкою ватою та повітряними кульками у руках. Смаколик продають за 50 грн.

 

Українці охоче купують прапори - великі носять на плечах. Вінки та прикраси можна придбати від 70 до 250 грн.

- Слава Україні!

- Героям слава!, - доноситься звідусіль.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Воїни, прапори, техніка - як триває парад у столиці

Обабіч дороги вишикувались глядачі. Від Бессарабської площі колоною крокують учасники Маршу захисників України. Першими йдуть члени родин Небесної Сотні та померлих воїнів. За ними "коробка" близьких військовополонених та зниклих бійців. У руках несуть портрети синів, чоловіків, батьків.

- Дякуємо! Дякуємо! Дякуємо!, - скандує натовп. У очах людей проступають сльози, на обличчі застигла вдячна посмішка. Перед воїнами стають на одне коліно у знак пошани.

- Коли марширують наші солдати - перехоплює подих і сльози на очах, - ділиться враженнями 18-річний студент Сергій Манченко. - Неймовірні відчуття, усе підіймається всередині.

Із парку "Тараса Шевченка" вже рухаються до центральної вулиці колони військових, ветеранів, активістів, інвалідів війни, капеланів, медиків та бійців із різних регіонів України, білоруської громади та кримської спільноти.

- Ми всі різні, і це нас об'єднує, - каже 37-річна шатенка Олена Голоднова.

- Історія і коріння, - перебиває її друг, 39-річний Роман Судик. Працює дизайнером в Інституті енциклопедичних досліджень. - Більшість українців живе, ніби у нас немає війни на Сході. Не цікавляться політикою і часто ведуться на популізм. Треба більше цікавитись актуальними подіями.

- Аналізувати треба і почати з родини, виховувати цінності, - додає Олена. - Але для цього мають бути знання. Майдан допоміг трансформуватись. Але краще, щоб зміни ставалися не так радикально. Сьогодні розповідали про техніку, науковців. Більшість навіть не знає цього, бо не розголошується.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вакарчук, Порошенко, Чорновіл - українці назвали найвидатніших людей незалежної України

В один голос співають пісню про Путіна. У колоні разом із ветеранами йдуть політики. Приєднався Порошенко, Турчинов, Гончарук.

- Вранці не ризикнули прийти, бо молодь затопче, - розповідає Людмила Лапшина, 62 роки. Просить сфотографувати з подругою на тлі прапору, що на великому екрані за сценою.

- Зеленський правильно зробив, що парад влаштував, - 56-річна Ірина Ряжко радіє можливості посвяткувати. - Однак старше покоління бідує, є у нас проблеми все ж таки з нерівністю в суспільстві.

Фото: Лілія Мицко

- Найбільша наша проблема - війна з Росією, - додає Людмила. - Ми сподіваюся, що стане краще. Не довіряю вже жодному президенту. - Кожен день мріємо про завершення війни. Її не буде, коли Путіна не стане.

- Хочу, щоб Україна стала новим Голлівудом, туристичним центром Європи. - 35-річна Ольга Плющ відволікається від фотосесії. Із донькою прийшли в однакових сукнях. - Ми дуже талановиті, але не цінуємо себе. Тому світ ще не так серйозно сприймає українців. Маємо багато митців, айтішників, науковців, акторів. Потрібно не боятися заявляти про себе.

Небо затягнуло сірими хмарами. Падають перші краплини дощу. Громадяни поспішають до метро. Більшість насолоджується прохолодою після задухи.

×