Росіяни завдали ракетного удару по Черкасах вранці 21 вересня. Під завалами опинилася людина.
Ворог випустив 43 крилаті ракети із 10 літаків стратегічної авіації Т-95мс з району Енгельса, що у Саратовській області Російської Федерації. Українська протиповітряна оборона знищила 36 ракет, повідомило Командування Повітряних сил ЗСУ.
Бойова частина ракети влучила у будівлю готелю. У результаті виникла пожежа, а також загорання торгівельних павільйонів на ринку. Шістьох людей госпіталізували.
Кореспондентка Gazeta.ua побувала у Черкасах і дізналася, як містяни пережили ракетну атаку, а також поговорила з постраждалими.
ПРОДАВАЛИ ВСЕ
Прохід до зруйнованого готелю у Черкасах перекрили за кілька кварталів. Дороги й тротуари загородили червоно-білою стрічкою, на перехрестях патрулюють правоохоронці.
Дорогою до вул. Небесної Сотні здається, що центр міста живе звичайним життям – відкриті кавʼярні пахнуть свіжою випічкою, у затінках під каштанами бабусі продають квіти зі своїх садків, перехожі поспішають у справах, а парковки переповнені машинами.
Уже ближче до місцевого ринку, куди не пускають містян, стукіт молотків відлунюється спустілими вулицями. Уламки російської ракети впали на готель, бойова частина снаряду здетонувала і спричинила пожежу. Вибухова хвиля й полумʼя зруйнували черкаський базар, куди щоранку приходять за покупками сотні людей.
Віддаля за деревами видно вантажний кран. Обломки бетону з гуркотом падають на землю, піднімаючи пил, – це рятувальники продовжують розбирати завали й шукати людей, яких ймовірно засипало всередині.
Ліворуч стоять обвуглені й поржавілі від вогню каркаси кіосків. Тут тхне горілим мастилом і порохом, попіл літає у повітрі й осідає на одяг, шкіру, волосся.
– Тут продавали все, – каже жінка в рожевому спортивному костюмі. – Товари для дому, електроніку, інструменти, городину. А зараз нічого немає. Приходила вранці, але не пустили. Я тут торгувала на точці.
Черкашчанка схвильована, тому відмовляється говорити. Показує магазин навпроти, де за розбитими вікнами висять купальники, шкарпетки й білизна.
Там всередині таке робиться!
Стояв магазин, а тепер немає. Там всередині таке робиться!, – говорить жінка й у розпачі закриває рот рукою.
Ряди кіосків з товарами тепер схожі на металобрухт. Від них чорним потічком збігає на дорогу вода з обірваних труб. Одразу за ними стоїть готель – бетонні фасади припали сажею, а перегородки з верхніх рівнів звалилися на кілька поверхів вниз.
– Підвальне приміщення у цьому готелі було, тому що найважчого пораненого винесли якраз звідти, – розповідає мер міста Анатолій Бондаренко. – У нього забої чи перелом хребта, точно сьогодні не можу сказати. Велика кількість людей вийшли з готелю.
Адміністратор готелю повідомив, що в будівлі проживали близько 22 людей. Десятеро залишились всередині, інші ж вийшли надвір.
– Десятеро отримали поранення. Це люди, які жили в готелі, – продовжує Бондаренко. – Також травмовані двоє водіїв, що в цей момент проїжджали повз. Один з розсіченим обличчям, другий має забої різного рівня складності. Уже всі служби працюють, лагодиться дах, 30 відсотків закрили плівкою. Проводять заміри зараз, тому думаю, що протягом трьох-пʼяти днів вдасться повністю замінити вікна й покрівлю. Наші будівельники вже працюють. Завод обіцяє зробити повністю вікна.
ДОХІД БУВ ТУТ
Розбиті стіни оголили кімнати готелю й тепер можна роздивитися деревʼяні двері, білі шкіряні крісла й світлі шпалери всередині. На вікнах тріпотять мереживні тюлі, місцями обірвані розбитими шибками. Будівля знаходиться у приватній власності, раніше належала спілці споживчих товариств. Її потрібно відбудовувати, переконаний міський голова.
– Робоча частина ракети влучила у дах, бо ви ж бачите, якого роду руйнування. І тоді стався сам вибух, – каже Анатолій Васильович. – Ми радилися з депутатами й працюємо над програмою, щоб виділити компенсацію підприємцям з міського бюджету. Велика кількість магазинів і приватного бізнесу постраждали, тому будемо дивитися, як можемо допомогти. Усе, що готується для громадян, трохи простіше.
У Черкасах функціонує понад 200 укриттів, які відремонтували останнім часом. Також є мобільні сховища, але на 300 тис. населення міста цього недостатньо, зізнається мер.
– Їх фактично немає, де зробити, бо їх фізично немає. Хотілося б мати сьогодні державні будівельні норми на укриття і потім вже будувати, щоб вони відповідали законодавству. Тому що ремонти в підвалах – це гарно. І можна сказати, що ми зробили ремонти в найпростіших укриттях, навели лад у підвалах. Але невелика кількість укриттів, які відповідають протирадіаційним, протихімічними нормам. У решті – самі бачите, будівлі складаються. І невідомо, чи в підвалі людина залишиться жива. На цю ситуацію є одне рішення – прийняті на державному рівні норми.
Невідомо, чи в підвалі людина залишиться жива
Торгові ряди завалені розчавленими ролетами, залитими чорним брудом, уламками стін і понівечиними товарами. Під ногами тріщить бите скло, скрипить пластик. Власники розбирають завали в своїх кіосках. Мовчки й повільно, мов у трансі, піднімають коробки, згрібають скло й вибирають речі, які найменше пошкодились.
– Це ж мої улюблені щітки, – прикладає до грудей пензлі для ремонту власниця малярного магазину Людмила. Активно розмахує руками, замащеними білою фарбою – Черкаси благословенний край і можна сказать, що це нас і не каснулося. У людей терпіння і так не було, а я не знаю, що робити у подібній ситуації.
Прилавки й полиці залило зеленою фарбою, банки розлетілися навсібіч. Запах аміаку врізається в ніс.
– Треба якось оце все убрать і прийти в себе. Хай ці кацапи подохнуть! Що ми їм зробили?, – каже знервовано жінка. – Уже пʼять років маю магазин цей, все налагодилося, нормально все було. Сама зараз, бо чоловік на пенсії, діти на війні. Увесь дохід тут був.
Трохи далі збирає докупи розкиданий надворі товар власник магазину сантехніки. На стінах висять алюмінієві раковини, шланги й розпилювачі для душа.
– Хто там що компенсує, – зізнається торговець у зеленій футболці. Говорити не відмовляється. – Знесуть, заберуть і щось тут поставлять своє. Тут був весь мій заробіток, мав сьогодні відкривати вранці якраз.
ТРИВОЖНА ВАЛІЗКА
Навпроти ринку розташовані житлові багатоквартирні будинки й, лівіше, приватний сектор. Жителі молотком вибивають потріскані шибки й осколки розлітаються на друзки об асфальт. Частину вікон заклеїли плівкою, за розпорядженням міськради. У квартирах стоїть гул болгарок і дрелей, черкащани метушаться біля підʼїздів.
Із домівок мішками виносять пил, бетон, цеглу й весь мотлох, що донедавна був частиною інтерʼєрів. Складають біля сміттєвих баків, а більш масивні уламки – на тротуар, звідки їх забирає комунальний екскаватор. Поруч розмістив намет Червоний Хрест. Людям роздають їжу, напої й речі першої необхідності.
– Я приїхала допомогти дідусеві, він тут сам, – розповідає Анастасія Головкова. Дівчина викидає з відра шпаклівку, що обсипалася зі стін. – Взяла з собою друзів і прийшла прибирати. Ходімо покажу, що там.
У старому підʼїзді сходами зносять сміття мешканці будинку. Двері у квартири відчинені.
– О 5:30 ранку приблизно був вибух, – говорить Анастасія зі слів діда. Стоїть біля обваленої міжкімнатної стіни. – Осколки залетіли й повибивали всі вікна. Через цю стінку прилетіло й пробило холодильник. У квартирі був тільки дєдушка, спав у цій кімнаті.
Стіна упала на протилежний бік від того місця, де спав чоловік. Це й врятувало йому життя, зізнається.
– Його не заділо, не має пошкоджень. У нього була готова тривожна валіза з усіма документами. Встав, обтрусився – і пішов в укриття. Головне, що з дідусем усе добре. У паніці забув телефон вдома, мені зателефонували друзі сімʼї із сусідньої квартири і сказали, що він у сховищі. Прийшла одразу сюди й чекала, поки він повернеться.
Кімната сіра від пилу, дівчина ходить у масці, бо важко дихати. Дідусь рознервувався, але в укритті прийшов до тями. Йому дали заспокійливе й допомогли оговтатися.
– Усі одразу згуртувалися. Коли сюди прийшла, стіни, меблі, підлога були в пилюці, – згадує Головкова. – Цілий день з семи ранку прибираємо тут.
65-річний дід допоки триває ремонт житиме з Анастасією. Проїзд вулицею відкриють за кілька годин, рятувальники ж продовжать розбирати завали.
Коментарі