"Як нині напитисі горівки, а завтра содової - попустить. А бромова на нерви помагає" - як живе курорт Східниця на карантині

25

Фото: Валерій Шмаков

- Трускавець ми відмінили, хоч років з 20 туди їздили. Чоловік возив аналізи тамтешньої води в лабораторію. Виявилася далекою за мінерально-хімічними властивостями від східницької, - каже 60-річна світловолоса киянка Галина Коржанівська. Зустріли її в центрі бальнеологічного курорту Східниця, що за 20 кілометрів від Трускавця і Дрогобича, та за 100 – від Львова. Питаємо дорогу до місцевих мінеральних джерел.

Селище міського типу із населенням 2,5 тис. жителів має площу 735 га. Розташоване поміж гірських перевалів на висоті 600-900 метрів над рівнем моря. Курортом вважається з 1976 року. На території Східницького родовища мінеральних вод налічується 38 джерел і понад 17 свердловин з різним фізико-хімічним складом. Тут лікують захворювання обміну речовин, органів травлення та сечовивідних шляхів.

- Паралельною вулицею осьо спускаєтеся кілометрів 2, може, то там буде обладнане джерело "3". А трохи далі вбік, у лісі, – джерело "18". Ще новий бювет в том году построїли. Зовсім близько – пів кілометра в протилежний бік, - розповідає. - Роками їздимо, і моря не треба. Ні з печінкою, ні з почками проблем не маю. Чоловік 15 років з діабетом, то майже не відчуває його. У великих санаторіях є лікарі-терапевти, ультразвук. Приписують, скільки води пити. Я свою норму вже знаю – "Содової" грам 150 на день для кишечного тракта і "Нафтусі", від камнів у нирках, для жовчі хароша вона. "Нафтусі" можна і побільше пити. 21 день отдихаєм і весною во время строгого карантина тут були. А зимою по "Новій почті" звідси воду замовляєм на сайті.

- Не боїтеся новий вірус підхопити далеко від дому?

- А шо ж його бояться тут? Воздух, ліси, людей мало. То в Києві скорше набратись – обидва зяті в бізнесі. Але ми бережемся. Обом за 60 уже. В ресторани, на масажі не ходим, хоч їх на кожному кроці тут настроїли. Гуляємо тільки, піднімаємось на холми, що починаються від джерел, - розповідає жінка.

- Які тут ціни на відпочинок?

- Ми в "Фортуні" остановились. Задоволені, четвертий раз приїжджаєм. Цього разу господиня обіцяла взяти з нас не 1400 за сутку, а зі знижкою – 1200. Номер з удобствами. Полотєнца, постіль часто міняють. Входить трьохразове пітаніє з меню на вибір. На сніданок каші на молоці і на воді, блінчики, сирники, омлет з тєфтєлями. В обід можна вибрати борщ або суп. Гарнір до цього з м'ясом по-гуцульськи чи рибою, або банош дають. Салат обов'язково на обід і на ужин. Ще тортік чи пірожок можна взяти на десерт. На вечерю тоже гарнір з рибою або м'ясом, перепілка навіть раз була. Майже те саме мали в "Три сини та донька", що он там на горбі видно білий корпус. То найдорожчий готель у Східниці. Аквапарк є в них. По 5 тисяч за двомісний номер з харчуванням платили і послугами на території. "Київська Русь", "ДіАнна" тут такі ше з дорогих – до 4 тисяч номери. А в частніків тут можна знайти і за 700 з чотириразовим харчуванням.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали 5 найкращих лікувальних курортів України

Центральна вулиця селища, де прощаємося з киянкою, має назву Золота Баня. Бере початок з автостанції. Посередині півкілометрової вулиці розташована селищна рада з облаштованим сквером навпроти і недавно відремонтованим стадіоном. З будь-якої точки вулиці видно білосніжний храм Святих апостолів Петра і Павла УГКЦ із п'ятьма банями, вкритими позолоченою бляхою та дзвіницею з п'ятьма дзвонами. Заходимо до селищної ради. Будівля має вигляд недавно відреставрованої – зі свіжою побілкою персикового відтінку. По центру розташований герб міста – жовтий ведмідь на тлі зелених карпатських ялинок. На першому поверсі майстри ще штукатурять кабінети. Чути, як свердлять перфоратором. На сходах зустрічаємо заступника селищного голови Романа Майстрика. Чиновник років 30, у піджаку та джинсах.

 

- Пріоритетний напрям розвитку Східниці – це туризм, - каже Роман Ярославович. - Цього року недоотримали в бюджет півтора мільйона гривень туристичного збору через карантин. Ці гроші могли б скерувати на інфраструктуру, яку активно розбудовуємо від 2010 року – початку першої каденції теперішнього селищного голови Івана Піляка. 2015 року збудували амфітеатр на 500 місць, Співоче поле. З останніх втілених проєктів - сучасний, зручний бювет мінеральної води джерела "2с", який відкрили торік у червні. Ця вода дуже затребувана, нормалізує кислотно-лужний баланс у шлунку. 14 жовтня вже цього року відкрили реконструйовану надкаптажну споруду – джерела "1". Обновили підходи, встановили лавочки. Проєкт дає можливість зберегти лікувальні властивості мінеральної води та забезпечує тривале користування цілющими надрами.

***

До бювету мінеральної води від автостанції 300 метрів. Йдемо повз ятки з сувенірним крамом. Найбільше тут продають вишиванок, магнітів і спеціального посуду для пиття води з художнім розписом. Через кожні 200 метрів - салони краси і масажні кабінети.

Проїжджою частиною йдуть двоє чоловіків років 60. Цікавимося, чи місцеві.

- З самої Східниці. Мене Микола звати, кума - Валєра. Кум із Донеччини, - каже чоловік з горбинкою на носі. Одягнений у класичні штани, з-під смугастого светра видно накрохмалений комірець сорочки.

- У мене мама зі Східниці, виріс я на Донбасі, а все життя тут прожив. На пенсії зараз. Туристів не тримаю. Помагаю трохи в сусідів на будівництві. Або дров привезу, нарубаю комусь. А до того їздили на будову в Польщу, Росію, бо в Східниці більше роботи нема, - каже Валерій у жовто-синій футболці та потертих джинсах.

- І я не тримаю. У мене внуків багато. А сусіди всі тримають. Беруть по 200-300 гривень за ліжко. В хаті є окрема кухня для туристів. Сам собі їсти вариш і ніде не лазиш, - каже Микола.

- А звідки туристів найбільше приїжджає?

- З Кривого Рога найбільше. В них екологія нікудишня, кажуть, горобці червоні літають. Зі Світлогорська повно, Слов'янська, Києва, Одеси, - відповідає.

- Звідтам як приїжджають, то з нами стараються говорити по-українськи. Бачать певно, що по-руски їм відповідати не буду.

 

- Ви водою східницькою теж лікуєтеся? - питаю в обох чоловіків.

- Нє, не рухаєм. "Нафтуся" мочегонна, вимиває солі, пісок із нирок... - починає Валерій.

- Того й не п'єм, - його перебиває Микола. - В кожного камінці є. Їх не треба чіпати. Сусідка курортників приймала, і жеби не виливати воду, вона її пила. Попила 2 тижні - і на операцію, камінець пішов. Жінкам легше, а чоловікам то больно було б. "Содову" п'ють, коли повишена кислотність. Як нині напитисі горівки, а завтра "содової" - попустить. А "Бромова" ше є. На нерви помагає.

- Ходіть школу вам покажем, нашо вам той бювет. Ремонти там поробили. До виборів, може, - говорить Валерій. - Але цей голова найбільше за бувших зробив - вулиці всі асфальтовані, освітлені, бювети ото облагороджує. Майданчик спортивний зі спецпокриттям будують, а туво парк буде, - показує на заліснену ділянку уздовж вулиці. При Союзі Східницю завалили. Усі гроші йшли в Трускавець. Східницю не хтіли розвивати, бо тут ліпша вода. Ще є джерело "25-26", то, переповідають, коли Андропов (генеральний секретар ЦК КПРС 1982—1984. - Gazeta.ua) захворів , тут набирали воду, везли в Стрий на військовий аеродром і звідти відправляти йому до Москви. Ще можна нафтою Східницю розвивати, але владі зараз не до того.

Підходимо до подвір'я школи. Навпроти - закинуте приміщення під іржавим дахом із побитими вікнами. Над входом абревіатура МГВУ. Гілки з кущів навколо будівлі вплітаються через вікна всередину.

- А тут майстерня була. На промисел робили металеві інструменти. Станки ще всередині збереглися, а во він розкаже, він там працював, - Валерій вказує на сивого чоловіка у джинсах і спортивній куртці з неоновими вставками по той бік вулиці. Той підходить до нас, подає руку.

 

- Механічна майстерня років 15 тому закрилась. Кузня там була. Станки для інструментів робили. Ще за Польщі працювала. Я прийшов у 1967-му, - розповідає новий знайомий 80-річний Богдан Пронів. - А то музей буде колись, - показує на іржаву цистерну завдовжки метрів 6. - То насос, яким підогрівали нафту, що йшла по нафтопроводу, аби не було закупорки. Він в другому місці працював. Ним качали нафту до Борислава за 14 кілометрів, де є управління "Нафтогаз". Свердловину закрили і насос зняли. Давала 500 кубів нафти на добу. Не було тут ні колгоспів, ні радгоспів, а всьо нафта. Я сам роками працював на заводі в Бориславі. І дід мій працював, і мама, тато, дядько, дочка. Дід за Польщі заробляв 500 злотих, що можна було 5 корів купити, на всю сім'ю хватало. Я тоже непогано заробляв. Вже 16 років на пенсії. Маю 5 тисяч 300 гривень пенсії, але то було 240 доларів раньше, а тепер що? Тепер і працювати нема де. Чоловік з 30 може зараз працюють у Бориславі на "Нафтогазі". Решта поїхали до Португалії, Іспанії. Син тоже їздив по заграницях, але потім в АТО пішов, тепер голова їхньої Спілки у Східниці. Говорять, тут і на 50 років поклади нафти і газу є, але фондів нема, щоб бурити. Ті Коломойскі, Ахмєтови знають, куда мають вкладати.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Нафта проступає крізь фундаменти будинків" - у місті обмежили водопостачання

***

Біля бювету джерела "2с" черга з 6 осіб. Хто з літровими пляшками, хто з п'ятилітровими бутлями. Припарковані з десяток машин. У магазині поряд продаються порожні пляшки для води. Літрові - 5 гривень, п'ятилітрові - по 12. Поряд із дверима табличка з обмеженням, що можна набирати воду не більше 750 мілілітрів. Всередині - три дозатори. Середній перев'язали навхрест червоною стрічкою для дистанції між відвідувачами.

- Порівняно з минулим роком туристів у нас зменшилося відсотків на 10, - каже директор комунального підприємства "Східницькі джерела" селищної ради 38-річний Олег Гірник.

 

- Сезон відкрився на дві місяці пізніше цього року через карантин - у серпні. Триватиме до кінця жовтня. Найбільше туристів із Києва, Одеси, Дніпра, Центральної та Східної України загалом. Львів'яни теж є, але приїжджають на день переважно, води наберуть - та й назад. Дороги хороші, за півтори години доїхати можна. Тамтого і позатамтого року побільшало поляків і литовців. Це через співпрацю з їхніми містами-побратимами. Деякі проєкти в селищі втілили на кошти Євросоюзу. З Трускавцем не конкуруємо, в кожного – своє. Приїдуть до Трускавця, то і до Східниці заїдуть, - розповідає за столом у невеликому кабінеті 2 на 4 метри, відділеному склом у приміщенні бювету. Останній зачиняють на 10-хвилинну перерву - це роблять що дві години. Клінінг-менеджер Тетяна усі водозабірні крани і водостоки обробляє антисептиком.

 

- Тут набирають гідрокарбонатну натрієву воду для покращення функціонування кишково-шлункового тракту, - продовжує директор. - В народі її називають "Содова". Понижує кислотність. За призначенням лікаря переважно її п'ють тричі на день по 150 мілілітрів протягом двох-трьох тижнів. Зловживати не радять. Тому на сесії міськради обмежили норму води на одного – 750 мілілітрів. Звичайно, не забираємо воду, хто більше візьме.

Цей новий бювет ми відкрили 16 червня торік. До того набирали вище у джерелі. За пів години чоловік 5 могли пройти. У бюветі тепер 25 встигають набрати ту ж кількість за 15 хвилин. Вода зберігає властивості до двох тижнів. У селищі, крім цього, є ще два облаштованих бювети. Один із них - з джерел води "20" - йодобромна та "21а" з підвищеним вмістом гліцерину. Це води для лікування сечокам'яної системи. У третьому бюветі набирають "Нафтусю" з джерел "8-9-10". Джерела "25-26" з "Нафтусею" відновили торік. Там поставили нову надкаптажну споруду, охоронну зону біля джерела. "15" джерело з вмістом заліза теж відновили торік. Ця вода окислюється за 40 хвилин. Її треба відразу пити. У "357" джерелі дуже високий вміст гліцерину. Так і називають в народі – "гліцеринка", вмиваються нею.

 

- Приехали взять воды на неделю. Отдыхаем в Трускавце 21 день, - каже 61-річна Наталя Буримська з Дніпра у затемнених окулярах. Взута у кросівки з яскравими шнурівками. Біля бювету вигулює французьку болонку Анфісу.

- З міста поїхали, в нас там гірша екологія. І я алергік, лікарі радять їхати з міста в сезон цвітіння амброзії. Тут одразу всі симптоми зникають. З чоловіком у Трускавці зняли двокімнатну квартиру за 6 тисяч гривень. Ціни порівняно з Дніпром дуже хороші.

 

×