16 липня - останній день, коли військовозобов'язані чоловіки мають оновити свої дані, згідно з законом про мобілізацію. Він почав діяти з 18 травня.
Ті, хто не встигне оновити дані - можуть отримати штраф від 17 до 25 тис. грн. Також таких чоловіків, імовірно, оголосять в розшук та можуть позбавити права водіння авто.
Загалом на оновлення даних військовозобов'язані мали два місяці. Частина нардепів запевняють - цього замало. Пропонували продовжити термін, необхідний для оновлення. Але проти виступило Міноборони.
Станом на зараз дані оновили близько 4 млн осіб. Найбільше через застосунок Резерв+ - понад 2,7 млн. За тиждень з 8 по 14 липня через додаток, ТЦК або ЦНАП оновили дані 995 224 громадян.
Кореспондентка Gazeta.ua побувала в останній день оновлення даних біля ЦНАПу в Києві та одного із ТЦК. Дізналася, про що там говорять чоловіки та чи готові вони служити у ЗСУ.
ПІДУ ВОЮВАТИ
- Туди не достукаєшся! То сістєма висне, то ще якась х*йня, - нервово розмахуючи текою, кричить у слухавку чоловік. Розказує дружині, як вкотре намагався оновити військово-облікові дані в застосунку Резерв+. - Здуріти можна!
Близько 7:00 біля Соломʼянського районного ЦНАПу вже зібрався натовп чоловіків. Військовозобов'язані намагаються вскочити в останній вагон і оновити дані у строк. Більшість йдуть в центри надання послуг, бо бояться ТЦК. "Зі зрозумілих причин", - як кажуть чоловіки.
ЦНАП відкривається о 9:00. Щоб отримати послуги, громадяни мають взяти спеціальний талон. За ними відвідувачів будуть запрошувати в кабінети. Однак до великої адмінбудівлі зі скляними фасадами чоловіки сходяться ще на світанку. Ранкове сонце вже добряче сліпить очі й заливає світлом вузьку алею, засаджену садовими кущами. Навколо тихо сичить вода - щойно ввімкнули полив газону.
- Я в Резерв+ зареєструвався, - розповідає 49-річний Віктор у картатій сорочці. - Уже півтора місяці чекаю відповідь. У ЦНАП іти ближче від дому, тому й не пішов у військкомат. Не маю відстрочки. Якщо прийде повістка - піду воювати.
Хтось із чоловіків приніс великий блокнот і ручку. Перед тим як взяти талони, усі записуються в живу чергу. Зараз у списку понад 130 людей.
- Я прийшов лише о пів на восьму. Спочатку жива черга, а потім о 9:00 вже видадуть талончики, - говорить чоловік із завʼязаним у хвіст чорним волоссям. У вусі носить сережку. - Просто відклав на останній день. Як і більшість знайомих, тягнув до кінця, щоб зрозуміти, що з цього всього має вийти. Тобто перевірити на комусь. У ТЦК потрібно буде подати заяву на відтермінуванням, бо я навчаюся.
Тягнув до кінця, щоб зрозуміти, що з цього всього має вийти
- Девʼяносто восьмий! Девʼяносто девʼятий! - бородань у шортах і білій футболці викрикує прізвища людей із живої черги за номерами.
- Ну вроджений генерал. Усіх швидко організував, - розпливається в посмішці блондинка, на вигляд 40 років. Вона медик і також прийшла оновити дані.
Кияни заходять у вестибюль центру послуг - охоронець любʼязно відчинив двері на годину раніше. Черга вже тягнеться від вікна реєстрації до сходів. Чоловіки намагаються стати під стінку, щоб сховатися від палючого сонця. Раптом починає ревіти сирена - після сигналу про повітряну тривогу всі знову виходять на вулицю.
- Дві хвилини перекур, - говорить чоловік, якого прозвали "генералом". - А потом по новой.
НАВІЩО ШТРАФИ?
О 9:00 чоловікам починають видавати талони. Місць для очікувань у вестибюлі не вистачає, тому вони сідають на сходи чи йдуть на вулицю за кавою і їжею. Дехто чекає з 5:00.
- Щойно світло вимикали, то був збій якийсь час. Але зараз вже все нормально, - розповідає чоловік невисокого зросту зі спітнілою лисиною. Називається Владиславом. - Черга просувається, але повільно. Я прийшов о восьмій ранку. Спершу намагався через Резерв+ оновити, але згодом чомусь пропало все. Прийшло сповіщення, що треба йти оновлювати. У мене 458 номер, але там все вперемішку йде, бо вже запросили 600-й.
До нового закону про мобілізацію ставиться скептично. Найбільше не подобається покарання у вигляді штрафів, каже.
- Чесно кажучи, це маразм! - продовжує 47-річний Владислав. - У мене "вовчий квиток", як раніше казали. Маю підстави для відстрочки, але як зараз це буде - не знаю. Наскільки чув, то сьогодні хлопців забирають навіть без руки й без ноги. Я не розумію, нащо штрафи? Як казав один знайомий командир: "Нащо невмотивовану людину брати на передову?" Ну який сенс пускати їх туди? Але треба повернути те, що в нас було. Стільки вже втрат понесли, стільки хлопців загинуло…
У затінку під ялинами чоловіки вмощуються на мʼякій траві. Хтось спить біля свого самоката, схиливши голову до грудей, дехто взяв із собою ноутбук і працює перед ЦНАПом.
37-річний Павло дістає цигарку, закурює. Намагається прйти поміж людьми, щоб також стати в затінок. Прийшов до центру надання послуг пізно, тому не записувався в живу чергу. Скільки ще часу доведеться чекати, не може порахувати.
- Я намагався зловити звʼязок, як вони викликають, але не зміг, - зізнається й викидає недопалок у смітник. - Встановив Резерв+, але там пише, що недостатньо даних. Хоча на обліку стою й маю військовий квиток.
Окупанти намагалися домовитися з мером
Чоловік родом із Конотопа Сумської області, однак живе з сімʼєю в Києві. Коли почалось повномасштабне вторгнення, поїхав у рідне місто. Думав, що там буде безпечніше. Як тільки переступив поріг дому, у Конотоп зайшли окупанти. Росіяни утримували місто понад місяць - поставили блокпости на вʼїздах і не випускали людей.
- Їжі не було. Добре, що ми були в приватному будинку, то допомогли заготовки на зиму, - зізнається. - Перші кілька днів точилися бої, чули вибухи, щось горіло. Ми не виходили з дому, але російських військових у місті майже не було. Окупанти намагалися домовитися з мером: "Не будемо чіпати цивільних, але не чиніть спротив".
У перші ж дні Великої війни Павло пішов до військкомату щоб долучитися до лав ЗСУ. У нього попросили контактні дані й відпустили додому. Після звільнення Конотопу він повернувся в столицю. Мав власну майстерню шиномонтажу й ремонту авто. Власник приміщення підняв ціну на оренду, тому Павло був змушений закрити бізнес. Зараз працює на АЗС.
- Раніше хотів воювати, захищати Україну. Але за останні роки змінилася думка. Не подобається відношення влади до людей і те, що більшість українців починає забувати, що йде війна, - говорить Павло. - Ми всі у війні, але послаблень нема. Тарифи підвищуються, ціни також. Так само для приватних підприємців теж немає - орендна плата росте. Мало прибутку, великі витрати - тому закривають люди свої бізнеси. Я зараз знаходжу, окрім роботи, разові підробітки. Думаю, що вже потрібно домовлятися. Переваги в повітрі у нас немає, а це така вагома перешкода для війська.Чим більше тягтиметься конфлікт, тим гірше буде для нас. Втягнемося в борги, руйнуватиметься інфраструктура. Але не треба погоджувати на всі умови ворога, треба висувати свої.
Чоловік готовий піти добровольцем, якщо покращиться ставлення до військових. Також переконаний, що якщо воювати підуть всі, без виключень, то громадяни також матимуть більше мотивації. Штрафами українців не злякати, каже й сміється.
- Боюся йти на війну, - каже після кількох секунд мовчанки й трохи ніяковіє. - Страшно, що помру, що загину, не доїхавши до фронту, і так нічого не встигну зробити…
Людей надворі все менше - аномальна спека змушує ховатися в ЦНАПі або на заправці поблизу.
НЕ СПАЛА ВСЮ НІЧ
Перед Шевченківським ТЦК від ранку стоїть черга з близько 100 людей. Біля залізних їжаків і червоно-білої стрічки чоловіки й жінки чекають, коли їх почнуть запускати всередину.
Тут одразу кілька черг. У найбільшій стоять ті, хто не записувався в електронну. Також є військовозобовʼязані, що попередньо записалися на прийом, і ті, хто прийшов за повісткою. Під каштанами на бетонних блоках імпровізована курилка. У черзі видно кількох жінок. Прийшли також оновити дані або підтримати своїх чоловіків.
- Вчора ми прийшли в ТЦК. Стояли від пʼятої ранку, - обурюється Тамара. Чекає чоловіка. - Зайшли туди, оновили дані - і його прямо звідти відправили на ВЛК. Ви би бачили, яких туди кадрів привозять!
Учора її 58-річний чоловік уже пройшов ВЛК. Сьогодні має занести документи, але жінка боїться, що його заберуть у військо.
- Я не спала всю ніч, просто ревіла! Сподіваюся, що вистачить їм розуму його не забирати, бо він же буде обузую там. Хронічних хвороб не має, але є нюанси зі здоровʼям у такому вже віці. Тиск скаче, як у всіх, грижа, - продовжує жінка. - Оце ж до послєднього дотянули, щоб подивитися, що буде. Але вчора більше людей було, а до 11:00 всіх уже по кабінетах розвели.
Штрафи за порушення закону про мобілізацію для родини непосильні. Тамара розповідає, що чоловік готовий піти на війну, якщо вручать повістку. Він не з тих, хто буде ховатися, говорить вона.
- Треба повертатися до кордонів, повертати території. Бо Росія не зупиниться й буде далі забирати область за областю, - каже. - Не можна їм все так просто віддати. Чоловік сказав: "Не буду ухилянтом". Того прийшов оновити дані, бо не хоче позоритись і щоб його затягували в буса працівники ТЦК.
О 10:00 в натовпі чути крики й обурення. Досі у військкомат не запустили жодної людини.
- За людей нас не вважають! - чути крики. - Це вже знущання якесь! Скільки тут будемо стояти на сонці?
АДВОКАТСЬКІ ПОСЛУГИ
Люди підійшли впритул до огороджувальної стрічки. Працівники ТЦК намагаються вгамувати натовп і просять почекати. Чоловіки стають ближче до стіни й витирають долонями піт з чола. Стоять тут уже не перший день від самого ранку й щоразу вистоюють довгі черги, розповідають. Деякі навіть ночують у машинах під військкоматом.
- Я, прийшла сюди зі своїм клієнтом. У нього є право на списання, тому заздалегідь звернувся до мене, - розповідає адвокат Ірина Демидко. Жінка працює в центрі правової допомоги. Зараз чекає свого клієнта, який прийшов оновлювати дані. - Шевченківський ТЦК у нас "особливий" і чомусь не пускає адвокатів, принаймні не всіх. Питаю: "Чому?". Відповідає мені на тому тижні дядечко Сан Санич: "Я так хочу. Наказ". Хоча цей наказ мені ніхто не показав, бо це незаконно.
Після того, як новий закон про мобілізацію набув чинності, клієнтів із подібним запитом візиту в ТЦК стало в рази більше, каже Демидко. Військовозобовʼязані звертаються до фахівців за консультацією з проханням представляти їхні інтереси.
Уже стільки чули від клієнтів скарг
- Вони бояться, що будуть порушені їхні права, бо було багато прецедентів в Україні, - пояснює Ірина. - А про Шевченківський ТЦК знає все місто - що дозволяють собі тут матюкатися, по-хамськи себе ведуть. Уже стільки чули від клієнтів скарг. Зазвичай, до нас звертаються ті, хто має законне право на відстрочку. Соломʼянський ТЦК пускав адвокатів, але минулого тижня не пустили. Оболонський, Дніпровський, Подільський - не було там питань. Нормально реагують на адвокатів.
Усі сподівалися, що термін для оновлення даних подовжать. Однак цього не сталося, каже Демидко.
- Тому останні кілька тижнів дуже напружені, бо всі зрозуміли, що треба терміново йти. Багато людей оновлювалися через Резерв+, але в законі цей момент не дуже прописаний, - говорить жінка. - Є підозри, що можуть бути питання до цих людей. Зараз самі працівники ТЦК кажуть: "Що таке Резерв+? Ми не можемо до нього заходити, вносити чи змінювати дані". І виходить, що людина оновилася й все одно має прийти в ТЦК і заново подати документи.
Черга до військкомату тільки більшає. Однак пускають тільки тих, хто прийшов за повісткою. Учора в Шевченківському ТЦК приймали людей до 21:00, однак оновити дані змогли не більше 30 осіб із живої черги.
3 
1
Коментарі