Сімейні цінності кожній родині мають бути важливими понад усе. Ніяке багатство не замінить сімейного затишку, дитячого сміху та спілкування між близькими.

"В кожній сім'ї мають бути свої традиції. Це закладається від мами. На вихідні дні ми йшли до батьків. Це єднало. Саме батько з мамою мають виховати так, щоб діти не забували батьківський поріг. Скажімо, на Різдво обов'язково мають провести з родиною", - говорить вінничанка Галина Левицька. Понад 30 років була керівником Вінницького РАЦСу і одружувала молодят. Зараз очолює відділ лабораторних досліджень в Вінницькому обласному лабораторному центрі Держпродспоживслужби.

Що в першу чергу треба навчити дітей, як будувати стосунки, яких жінок люблять чоловіки, хто винен у розлученні та про власне життя розповіла Gazeta.ua.

Що треба, щоб дитині легко давалися знання?

- Перш, ніж вчити свою дитину, варто самому все робити вчасно. В кожного періоду життя свій вік. Найкраще вчитися молодим. Тоді нема обтяжень дітьми чи чоловіком. Не повинно бути думок під час на лекції, хто заплів дитину у дитсадок чи вона поїла. Дитину треба в першу чергу привчити до відповідальності та самостійності. У перші роки школи з донькою разом вчились — малювати палички, вирішували задачі, писали твори, вирізали лілії з паперу. Разом над усім плакали і раділи, коли усе виходило. У 5-му класі донька сказала, що далі вчитиметься сама.

Зараз на телебаченні не вистачає сюжетів про сімейні цінності, виховання аби діти не відчували себе сиротами при живих батьках. Не показують щасливих родин, як у них виховуються діти. Не обов'язково, щоб це була відома особистість, зірка з розкішним будинком. Хай це буде звичайна українська сім'я.

По-друге, відчувається, що зараз немає любові між батьками та дітьми. Нема обіймів і поцілунків, задушевних спільних розмов. З покоління в покоління нічого не змінюється у стосунках між ними. Я своїй мамі нічого не розказувала, не радилась. Все тримала в собі або тихцем розказувала подружці. Так було прийнято раніше і зараз. Дітям не приділяють достатньо уваги через хронічну щоденну заклопотаність. Зараз не чути дитячого крику у дворах. Треба виганяти дітей з хати, щоб не затуплювались гаджетами. Дивлюсь через вікно на спортивний майданчик, а він пустий. На ньому немає дітей. Це лякає.

Часто роль батьків беруть на себе бабусі з дідусями. Коли це не виправдано?

- У дітей на першому плані має бути мама і тато. Лише тоді — баби з дідами, які часто лізуть у створену сім'ю і починають виховувати усіх. Тішить, що донька зберегла сімейні цінності. Між собою спілкуємось, зустрічаємось аби не втратити зв'язок. Цьому вчить вже онуку: "Перший дзвінок — татові, другий — мамі, третій — бабусі". Дзвонить до мене щоранку і питає як справи та розповідає про свої. Хочу прожити якнайдовше, щоб побачити як складеться її доля. Кожен раз гріє душу дзвінок від неї і її питання "бабусічка, як у тебе справи?".

 

За що подякували б батькам?

- За життя. Проживаю його цікаво. Назавжди закарбувався пророчий вислів мами у 9 років. Тоді разом сортували викопану картоплю на велику, насіннєву та дрібну. Сказала: "Галя ти не переживай, що зараз ти не маєш таких туфельок, плаття чи пальта, як у дівчаток. Побачиш, у тебе буде все". Як у воду дивилась. Гарно вдягнутись змогла в другій половині життя. Десь після 30 років.

Чого навчила вас бабуся?

- Від бабусі перейняла досвід шиття. Ще молодою доводилося самій шити собі одяг ночами. З поношеної сукні робила спідницю або блузку. В ті часи треба було блат мати, щоб на якій продовольчій базі взяти тканину чи якийсь одяг. Та й зарплати були малі в мене і в чоловіка. Якось на Новий рік ну зовсім не було у що одягтися. В магазині купила цілий рулон мережива. Взяла дві дитячі простенькі пеленки. Розкроїла їх під свою фігуру і зшила до купи. На них нашила те мереживо і за ніч вийшла святкова сукня під поясочок. Кучері розпустила і пішла з чоловіком на свято.

Пригадайте найяскравіший спогад з дитинства.

- В дитинстві називали мене паничкою. Батько був третьою людиною на селі — головним агрономом. Осоромилась на все село, коли не поступила в музичне училище. Ніхто не повірив, що дочка агронома не здала екзамени. А так гарно співала по селі, народних пісень, що в людей аж серце рвалось від почутого "В неділю рано всі дзвони дзвонять, молоду пару батьки хоронять".

Пам'ятаю, біжимо з подружкою босі по городі і мак росте. Зірвали головки маківок, розламали і висипали насіння на руку. В секунді на сонці зелений мак став чорним. З'їли жменю і побігли далі. Ще зірвали огірок, з'їли немитим і щасливі. Потім вчепили торбинку на шию і полізли рвати вишні.

Сільські діти сміливіші і більш пробивні. Себе відстоять, коли попадають у велике місто. Творять самі себе і не треба їм ні тата, ні мами, які за них все вирішать. Рік працювала бібліотекарем у шкільній бібліотеці села. При черговому вступі вдалося вдруге вступити у музучилище. Після 4 років навчання працювала методистом вокально-хорового жанру 12 років в будинку народної творчості у Вінниці. Паралельно співала у тріо в училищі. Заочно вивчилась на диригента в Інституті культури. Диригувала 9 років та не склалось стати диригентом. Моя наполегливість круто змінила мою долю. Коли звільнилося місце керівника РАЦСу, мій знайомий сказав, що це якраз для мене ця посада. Я пішла до чиновників. Мій чоловік все казав, що не бачив такої наглості. На ту посаду претендувало кілька відомих жінок. Але взяли мене.

Як правильно обирати професію?

- До якої є тяга. Ніколи б не обрала професію, де треба знати математику. З нею мала катастрофічні проблеми. Батько робив зі мною уроки. Пояснював. Але математика мені не йшла. Решту предметів знала на відмінно. То ж алгебру чи геометрію мені ставили автоматом, щоб не псувати загальну картинку по оцінках в табелі. Коли не поступила в музучилище, батько завіз в будівельний технікум. Там працював його товариш. На екзамені встала і вийшла. Стало соромно, що не здам іспит. У білеті не знала і не розуміла жодного питання.

 

Ви понад 30 років одружували молодят. Які б дали поради тим, хто має намір стати на весільний рушник?

- Нічого страшного не станеться, якщо жінка першою заговорить про шлюб. З спочатку не зрозуміла, що чоловік стане моїм на все життя. Та з кожним днем відчувала це все глибше. Він вважався козирним хлопцем на все місто. Умів жартувати. Старалася попадатися йому на очі. Розуміла, треба проявляти ініціативу самій. Інакше можна не дочекатися. Йому добре натякала, що я — його життя. А він все називав мене нареченою. Кажу, мені вже набридло ходити у статусі нареченої. Пішли вже подавати заяву. Якби не хотів, він би не пішов. Сам був закоренілим холостяком, який жив роботою та друзями.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кохання не старіє: зробили чуттєві знімки літніх пар

Не раджу дівчатам скакати першою на рушник. Чоловік має бути головним. Краще бути за мужем, а ніж тягнути все на собі. То не велике щастя. Важливо, не перебирати на себе право керувати чоловіком. По-перше, він не дається. По-друге, я завжди знаю міру щось сказати. Ніколи позаочі не обговорюємо один одного.

Яких жінок люблять чоловіки?

- Справжніх. Не люблять пихатості у них. Ніколи не треба надувати щічки, коли вони не дуються. Треба завжди залишатися собою, а не корчити того, ким ти не є. Важливо вчасно замовкнути під час сварки. Жінка починає скандал і вона ж має першою замовчати. У неї достатньо хороший лексикон. Запас слів настільки великий, що не зрівнятись. У пориві злості можна так облити брудом, що в трамваї чужого так не назвеш. Жінка хіба що слабша фізично і від власних слів може постраждати. Стосунки між чоловіком і жінкою створюються її ж руками. Правильно подивилась, гарно пройшлася і все готово. Зваблюють жінки. Чоловік ніколи не піде назустріч, якщо не побачить відповідь.

- Пишаюсь жінками, які є самодостатніми. Пригнічує, коли вони втрачають себе, віддавши усю себе дітям, чоловіку чи дому. Жінка мусить бути привабливою, щоб на неї звертали увагу чужі чоловіки. Тоді свій ніколи не покине. Слід стежити за собою, міняти зачіску, колір волосся. Іноді жінки палець об палець не хочуть вдарити аби змінити себе. Думають, заміж вийшли і можна розслабитись. До того ж заробити собі на помаду повинна жінка самотужки, а не просити у чоловіка. І нехай думає як попри те, що чоловік повинен бути годувальником. Ніколи не сяду і не стану чекати, коли мені чоловік подасть, принесе. Я все своє життя віддаю, може і надмірно, але мені подобається це. Природну красу треба підкреслювати, не зважаючи на закиди чоловіків "вмийся. Ти і так гарна". Коли жінка йде по вулиці, на неї задивляються чужі чоловіки чи хтось робить комплімент, свій то все січе і чує.

Коли розлучення виправдане?

- Не збережеться сім'я, якщо жінка не зможе лавірувати. В першу чергу в розлученнях винні жінки. Та краще шлюб розірвати, якщо немає нормальних відносин. Коли чоловік гуляє, а жінка терпить зради — це повна неповага до себе. Від розлучення в першу чергу виграє знову ж таки жінка. Ще жодна після розлучення на пропала. В будь-якій ситуації дасть собі раду. В неї залишається дитина. Якщо її нема, навпаки намагатиметься ще раз себе влаштувати у житті. Буде більше приділяти увагу зовнішності, старатиметься вчитися, десь світитися. Дозволить собі вийти у люди і злізти з кухні. А чоловіки — отримують волю і йдуть в загул. І починаються перебирати дівчатами чи жінками. Якщо женяться, то розуміють, що втратив своє.

Розлучаються до 50 відсотків пар. Посварилися і біжать писати заяву. Нема контакту з батьками. Послухала подружку "ти така гарна, знайдеш собі кращого" і побігла в РАЦС розлучатися. Не просто зараз знайти хорошого чоловіка чи жінку. Якщо раніше дівчата шукали забезпечених чоловіків, то зараз вони шукають заможних жінок. Часи змінилися. Хлопці вже зрозуміли сімейну політику. Заводять коханок і вже стає шкода тих панянок чий чоловік женився на хаті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чоловік чи жінка - хто більше переживає розлучення

Вірю любов до гроба. Вона у мене є. Вдячна, що отримала Божий дар — кохати. Є люди, які проживають і цього почуття не знають. Не можу змиритися з твердженням: "треба так замуж вийти, щоб головне тебе чоловік любив, то гарно проживеш". Маю сумнів, що від того можна отримати задоволення.

Імпровізувати доводилося щодня. Буває, приходить хлопець з дівчиною і дивляться в різні боки. Розповідаєш їм і думаєш: кому я говорю, хто слухає і навіщо вони тут. Якщо в театрі артисти відіграли спектакль, вклонилися і пішли зі сцени, то у нас щось подібне з кожною парою, тільки до кожної потрібен індивідуальний підхід - з різними емоціями, словами.

Як варто закінчувати робочий день?

- Підлеглим завжди казала: не йдіть з роботи додому, ідіть в кафе. Втрьох випийте кави, не поспішаючи. А то з торбинками постійно біжите до доми. Треба релаксувати. Забуваю про вік, коли збираюся з подружками. Деякі з них молодші за мене на 30 років. У кав'ярні дозволяємо собі розслабитись після роботи. Ця розрядка обов'язкова для зняття стресів, які треба загубити по дорозі додому. Не треба виливати потік проблем на чоловіка чи дитину.

 

Маєте недоліки і як з ними боротися?

Я - не ангел з крильцями. В мені забагато упертості. Це найбільший недолік, з яким постійно борюся. Ця впертість закладена з дитинства. Мама сварила за щось, я замовкала на три дні. Ні з ким не розмовляла. Сідала і дивилася у вікно. Мама вже і так, і сяк до мене підходила. Мовляв, як думаю в світі жити. З віком стало ще важче переживати образи. Вийшла заміж і з чоловіком могла не говорити місяць. Психологи радять подружнім парам сідати і говорити, як щось бентежить. Розуміла, що так не можна. Мовчанку скоротила до трьох днів. За цей час мене попускає і образи відходять. Як ніби нічого й не сталося. Чоловік вже звик з роками.

До чого може призвести трудова міграція?

- Вона небезпечна неповерненням українців на батьківщину. За кордон виїжджають через безвихідь. Там бачать краще життя і туди забирають сім'ї. Але я відмовляю усіх своїх знайомих заміжніх дівчат, в яких чоловіки їдуть на заробітки. Не буде сім'ї. Як поїхав один раз, покрутиться і хоче вертатися. Чоловіка можна відпустити рівно на два тижні. На третьому піде пити пиво чи каву з другом, де зустрінеться з іншою жінкою. Чоловіки ж не дикі. Ніколи б не відпустила на заробітки свого чоловіка. Ми навіть у відпустку їдемо разом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вона мене не цінує": на що скаржаться одружені чоловіки

×