У селі Криворівня на Івано-Франківщині почалися гуцульські коляди. Усі жителі села зібралися біля храму і співають про народження Ісуса Христа.

Колядування на Різдво – давня українська традиція, яка найкраща збереглася у Криворівні. Там є дев'ять груп колядників, по одній на кожний присілок біля села. Співати люди починають після святкової літургії, яка починається відносно пізно – о 10:00. Подивитися на унікальне дійство щороку приїжджають жителі різних областей, повідомляє кореспондентка Gazeta.ua.

По присілкам люди колядують до Водохрещі, 19 січня. Обходять майже усі хати.

"Колядування виникло у дохристиянський період. Тоді колядами шанували народження бога Сонця. Та всі культурні й духовні надбання, з приходом нового видозмінюються, але не зникають. Природно, що й ця традиція залишилась, але набула трохи інших, глибших змістів. Тому християни колядами вітають народження нашого духовного сонця Ісуса Христа – Бога та людини", - розповів парох сільської церкви Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ Іван Рибарук.

Фото: Анна-Лілія КОКОРА

Гуцульські коляди у Криворівні не просто театральне дійство, додав священик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сьогодні день ангела у жінок зі славетним іменем

"Це молитва, народне богослужіння за господаря та господиню, за дітей, за живих та мертвих. У нас кажуть: "Є коляди церковні, а є гуцульські". Церковні усім відомі – "Нова радість стала", "Бог предвічний", "У Віфлеємі". Ми їх не цураємось – колядуємо в церкві з церковним хором, співаємо за різдвяним столом. У свою чергу гуцульські коляди відрізняються текстами, мелодіями, технікою виконання та супроводом – трембітами, рогами та іншими музичними інструментами. Та, якщо ж говорити про суть традиції – вона одна для обох видів коляд. Криворівня, на мій превеликий жаль, єдине село на Гуцульщині, де кожен присілок має свою колядницьку партію - групу колядників. Раніше у нас колядували переважно старші люди. Зараз вже долучається і молодь", - додав Рибарук.

×