Історія військового 50-річного Юрія Барашенка, якого знайшли з 5 вогнепальними пораненнями в голову поблизу міста Попасна Луганщини, сколихнула суспільство після того, як його смерть назвали самогубством.

Родина теж не повірила у це. Добилася ексгумації тіла, провели незалежну експертизу. Висновок судмедексперта Маіса Сологуба перевернув справу військовослужбовця догори дригом. Довів, загиблий не міг покінчити життя самогубством, вистріливши собі в голову 5 разів.

"За 4 роки війни на Донбасі це єдиний випадок, коли довели, що військовий не самогубець. Я дослідив документи, де визначено, що це була одна коротка черга впритул. Категорично заперечив самогубство чи необережне поводження зі зброєю. Хтось подумав, що родичі проковтнуть той висновок експерта і роблять з них баранів", - каже Маіс Сологуб.

Чоловік не міг вистрілити у себе 5 разів. Під час пострілу автомат рухається в руках. Чим він буде міцніше зажатий, тим буде менший розкид набоїв, зауважує експерт.

"Єдиний спосіб сісти на пеньок чи лавку. Упертись прикладом у землю і насадити голову на дуло. Нажати на спусковий гачок. За пів секунди всі 5 куль злетять до верху. Куля автомата руйнівна, йому б розірвало голову. Тоді питання звідки взялися бокові отвори в тілі. А він би не втримав споряджений автомат з боку на витягнутій руці. Рівноваги не буде. При пострілі автомат взагалі вибивається з рук. Могло б бути лише одне поранення, - пояснює. - Слідчі експерту поставили понад 30 питань. Це не припустимо, коли він каже, що можливо загиблий власноруч вистрілив в себе. Власні судження давати заборонено. Насправді експерт має відповідати на питання: "так", "ні", "не знаю", а не гадати на кавовій гущі".

 

Маіс Сологуб з 39 роками стажу в судмедекспертизі розповів ще 5 життєвих історій, від яких стає моторошно.

Ментальність і бідність не дозволяє українцям користуватись правосуддям для захисту своїх прав. Яскравий спогад цьому початку 2000-х років. 20 градусів морозу. Санітарка прибігає з трупосховища. На ній нема лиця. Бліда. Біжу туди. Там з картонної коробки лунав слабкий писк, схожий на котячий. Відкриваю і фізично відчуваю як волосся стає дибки. В пелюшці лежала дитина, яка ледве ворушилася. Після пологів лікарі не переконалися, що дитя життєздатне і винесли у морг. Дві доби немовля боролось в реанімації за життя. Померло від двобічної пневмонії. Медичне керівництво області наполягало, щоб у висновку написав, що дитя було не життєздатне. Тиснули на мене. Послав всіх під три чорти і на три букви. Я ж написав як є: життєздатне, доношене, без вад. Лікарів тоді не засудили. Мати не написала заяву до суду.

Хоча на моєму рахунку не одна лікарська справа, яка доведена до суду. На початку 80-х було модно посилати дітей у колгоспи на буряки. Школяр неправильно обмотував ноги онучами. Натер ногу. Лікар відпустив хлопця зі словами: "Хочеш ухилитися від роботи? Все, йди в поле". Вдома увечері у дитини піднялась висока температура. Вночі помер. Від сепсису. Лікаря посадили.

 

Досі згадую випадок, від якого волосся стало дибки. 1999-го в селі Любомирка Чечельницького району привезли труп дитини 7 років. Мене тоді пихнуло так, що міг би повбивати всіх. Вага хлопчика - менше 20 кілограмів. Взяв його однією рукою. Шкіра і кістки. Освенцім відпочиває. В довідці про смерть так і написав: помер від голоду. Тоді мене ніхто не змусив переписати висновок на "виснаження організму".

Збуджена жінка це страшна річ. Був випадок, коли трьох жінок засудили за зґвалтування 20-річного хлопця. Їх судили по статті хуліганства з особливим цинізмом спричинення тілесних ушкоджень, бо ж статті про зґвалтування чоловіка жінкою немає. Дві тримали хлопчину за руки, третя – перев'язувала статевий член разом з мошонкою. Він почав наливатися кров'ю і був готовий до статевого акту. Жінки отримали задоволення. А розв'язати статевий орган забули. Як наслідок кровообіг порушився. Настало омертвіння тканин. Хлопцю довелося ампутувати статевий орган.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Коли пара не свариться між собою, то щось у них пішло не так"

Пам'ятаю 1988 рік. Я перший серед експертів України і всього Радянського Союзу поставив в судмедекспертизі діагноз "СНІД". Такий діагноз не ставився, бо в Союзі сексу ж не було. Привезли тіло чоловіка, якого ще живим знайшли в лісопосадці. Та за кілька днів помер від пневмонії. Крім того, виявили ознаки, які супроводжують СНІД. Мій діагноз підтвердили у Києві та Москві. Тоді викликали у Вінницький комітет державної безпеки. Мовляв, буде паніка. Вимагали висновок переписати. Відмовився.

Про це та інше розповів кореспонденту журналу "Країна" судмедексперт Маіс Сологуб, який очолює Бершадське міжрайонне відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи. ЩОДЕННИК із ним читайте у журналі №12 (415), який вийде друком завтра 29 березня 2018 року.

×