Найдавнішій писанці з Черкащини майже 900 років. Її знайшли в 2010 році в селі Сахнівка Корсунь-Шевченківського району у підніжжя городища Дівич-гора.
Зараз давньоруська пам'ятка знаходиться у міському археологічному музеї, пише ck.ridna.ua.
"Вона зроблена з кераміки, вкрита поливою, оздоблена орнаментом, характерним для таких писанок. Усередині - шматочок глини, який торохкотить. У інших музеях Черкащини таких писанок немає, хіба що кілька фрагментів. Ця єдина ціла", - розповідає директор Черкаського археологічного музею Михайло Сиволап.
В давньоруські часи такі писанки створювалися майстрами-ремісниками. Розпису пташиних яєць символами і візерунками, в ті часи ще не існувало.
"Орнаменти на українських писанках дуже древні, але суміщення їх із великоднім яйцем тоді лише починалося. Остаточно цей процес завершився пізніше, протягом середніх віків, коли язичницькі малюнки перекочували на християнську писанку. Бо спочатку це були просто фарбовані великодні яйця", - пояснив Сиволап
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Святкування Великодня у світі: цікаві традиції з різних країн
Керамічні писанки зникли після навали ординців у ХІІІ ст. Вочевидь, через те, що багато ремісників загинули під час татаро-монгольської навали. Ту кількість населення, яка жила до їх нашестя, Україна відновила тільки через 400 років.
Археологи показали одні із найдавніших писанок Галичини. Їх віднайшли у древньому Пліснеську. Ці писанки датують кінцем X-XIII століття. Їх знайдено у Пліснеську, у курганах варязької знаті. Вони керамічні із кульками-брязкальцями всередині, були язичницькими оберегами.
Коментарі
1