Найшло затемнення – водій брутально вигнав дітей загиблого атовця з автобуса

Водій маршрутки №17 з Умані Черкаської області вигнав із автобуса дітей загиблого на Донбасі гранатометника Дмитра Пожарського. Місцеві активісти Всеукраїнського об'єднання "Свобода" того ж дня знайшли винуватця інциденту. Повезли на кладовище й змусили просити вибачення. Наступного дня водія звільнили з роботи.

"Сім'ї загиблих мають традицію зустрічатися між собою в день, коли вбили їхніх рідних, – розповідає активіст уманського осередку "Свободи" Сергій Яремчук. – Разом їм легше пережити гіркоту втрати. Зазвичай збираються усіма родинами – матері, дружини, діти. На одну з таких зустрічей і їхали діти Дмитра Пожарського. Водію не сподобалося, що вони збираються їхати безплатно за посвідченням. Накричав на них і вигнав із автобусу. Ніхто із пасажирів не заступився. Автобус поїхав далі, а діти – хлопчик і дівчинка 11 і 12 років залишилися на місці в сльозах".

Про інцидент Яремчуку повідомила мати дітей.
"Я відразу пішов до міської ради, намагався взнати прізвище перевізника й водія. Однак мені відмовили, тому шукав самотужки. За годину встановив усі дані. Приїхали в автопарк. Водія вже попередили, що ми його шукаємо. Він не відпирався – зразу зізнався, що це він зробив. Ніяких аргументів на свій захист не пред'явив. Стверджував, що на нього найшло затемнення".

Активісти порадилися з дружиною загиблого.
"Вона просила ніяких фізичних дій щодо нього не вчиняти. Вибачення по телефону не хотіла, боячись, що воно буде не щире. Домовилися, що наступного дня зустрінемося на кладовищі, біля могили Дмитра й там водій попросить вибачення. Однак 8 лютого він уже почав упиратися. Не хотів їхати. Ми переконали його це зробити. Сказали, що його відмова виглядає не як чоловічий учинок. Зрештою водій поїхав з нами і на могилі батька попросив у дітей вибачення. Діти знову плакали, бо для них це було дуже важко".

Перевізник, дізнавшись про інцидент, відразу звільнив винуватця інциденту з роботи.
"Спочатку водій скаржився на погане здоров'я. Ми перепитали в перевізника чи це правда, – продовжує Яремчук. – Той усе заперечив. Каже, що шофер автобусу регулярно проходив медичний огляд і вад у здоров'ї не мав".

Дмитро Пожарський загинув 6 жовтня 2014 року біля села Старогнатівки Волноваського району Донецької області.
"Він був гранатометником батальйону територіальної оборони "Черкаси", – згадує побратим загиблого Андрій Цибулько із Тального. – Разом зі мною служив у другій роті, другому взводі й другому відділенні. Отримав смертельне поранення від вибуху міни. Пожив ще хвилин 20-30 і помер. Любив своїх дітей і часто згадував за них".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Кров била із рани пульсуючим фонтаном" – бійцівський пес мало не відправив на той світ пенсіонерку

×