Про настрої населення в звільнених від бойовиків територіях Донбасу, про інформаційну війну розповідає Сергій Чугуєв із 79-ої Миколаївської десантної бригади. Чоловік на кілька днів приїхав у короткотермінову відпустку у Миргород на Полтавщині.
"Відносно звільнених від бойовиків територій. Населення там є всяке. Частина боїться, хтось вичікує, чия візьме. А хтось має активну проросійську позицію, котру приховують. Є люди, рідня яких воює за так звану ДНР. Такі взагалі косо дивляться на Україну. То ж доводиться остерігатися. Десь у магазин чи ще щось треба по службі, то подинці і без бронежилетів не ходили. Це було небезпечно. Буває їдеш, а на заборах підприємств написи антиукраїнського спрямування", - каже боєць.
Хоч бувають і інші випадки.
"Проїздили біля школи в Краматорську. Вибігли до дороги діти і радісно махають руками. Це приємно. Не всім запудрила мізки російська пропаганда. Та й ці підлітки ще рік два тому бували в тих же "бандер" у Карпатах. Вони більше не Кисельов ТіВі дивляться, а сидять у Інтернеті. Було, стоїмо під селом. Село активно обстрілюють із сторони ДНР. А з сусіднього села по дорозі йдуть люди. Кажу: " Ви куди, стріляють же". А жіночки: "А ми в магазин, хочемо встигнути хліб купити". Люди в зоні бойових дій звикли до обстрілів. Там живуть у дещо іншій реальності",– пояснює Чугуєв.
Пояснює, щоб зупинити війну, то потрібно перш за все налагодити інформаційну складову.
"Там працюють російські і так звані телеканали "Новоросії". І не де не будь, а на звільнених від бойовиків територіях. Ці канали можна було б при бажанні давно заглушити. По друге, не складно поставити кілька передавачів і запустити українські російськомовні канали . Давно б уже можна було налагодити інформаційну роботу із місцевим населенням через телебачення. Але цього чомусь не роблять. Також українських газет там не побачиш, хіба що передадуть десь волонтери. То ж до місцевого населення вони практично не доходять", - скаржиться Чугуєв.
Коментарі
7