Сьогодні в місті Турка на Львівщині, майже тисяча людей прийшли віддати останню шану професору, лікарю-хірургу, громадському діячеві 52-річному Ігорю Геричу.
На центральні вулиці міста, люди почали виходити близько 13 години. Працівники держ-інспекції перекривали рух. В цей час із будинку, що на вулиці Довбуша 16, виносять труну з тілом Ігоря Герича. Тут він народився і виріс. Жінки на початку процесії кидають під ноги квіти.
"Пам'ятаю як бавилися тут з Ігорем ще малими. Він хлопець був дуже веселий. Ми ховалися, а він нас шукав. Потім любили йти до нього додому. Мати в Ігоря дуже добра жінка, завжди нас чимось вгощала. Ніколи її злою не пам'ятаю. Все привітна. Ігор в неї вдався", - говорить 50-річна Ліда Кузрак, жінка по одній кидає під ноги гілки білих хрезантем.
"Ігор як приїздив в Турку, здалека вітався. Аж здавалося кланяється людям. Не звертав уваги чи старший, чи молодший за нього, все руку подавав перший. А скільком нашим помагав поступати на медичний. Грошей ні від кого не брав. На прийом до нього можна було просто додому йти. Не відмовляв. Вихідний в нього чи відпустка, люди йшли і він всіх приймав, - долучається до розмови Марія Джурів.
Похоронна процесія розтягується на кількасот метрів. Поруч з машиною, яка везе тіло Герича, йдуть шестеро чоловіків у військовій формі. Біля пам'ятника афганцям процесія зупиняється на кілька хвилин.
"З Ігорем в Афганістані були в 85. Два роки прослужили, як військові лікарі. Він вже там себе зарекомендував як дуже фаховий і вправний хірург. Герич був професором у всьому і в науці, і по житті. Виручав завжди, міг порадити, помогти щоб не попросив", - пригадує колишній афганець Іван.
В церкві з Ігорем Геричем прощаються більше години. На кладовище його тіло несуть колеги лікарі . Перед могилою зачитують прощальні листи від колишніх пацієнтів. Вони надіслали їх, дізнавшись про смерть лікаря, який рятував їм колись життя.
"Я з Вінниці приїхав попрощатисчя з цією великою людиною. Слова співчуття привіз від родини хірургів з Дніпропетровшщини, Одещини, Вінниці. Там також всі надзвичайно сильно любили і поважали Ігоря Діонізійовича. Хочу запропонувати місцевій владі назвати одну із вулиць у Турці іменем Гиричів", - говорить крізь сльози чоловік, називається Олександром.
Нагадаємо хірург Ігор Герич помер вночі 15 червня. У нього стався інфаркт. Герич завідував кафедрою хірургії № 1 ЛНМУ імені Данила Галицького, був головою Львівського осередку Асоціації хірургів України, громадським діячем, який активно підтримував події на Майдані. Він одним із перших поїхав, як лікар, на майдан у Київ. Допомагав рятувати життя пораненим.З 2005 р. по 2008 р. – начальник Головного управління охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, голова Українського лікарського товариства у Львові. З 2005 р. по 2010 р. – член Національної ради з питань охорони здоров'я населення при Президентові України, член Вищої вченої ради Міністерства охорони здоров'я України, член дорадчої ради при Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров'я.
У Герича залишилася дружина і двоє дітей студентів. Старший син Ігнат також за слідами батька вчиться на хірурга.
1 
1
Коментарі