Посуд трипільської культури знайшли на полі у селі Бобриця Канівського району Черкаської області. Йому близько 5 тис. років.
Про це розповів краєзнавець та історик Анатолій Петропавловський.
"Пішов на ту ділянку, коли зійшов сніг. Роки два-три назад приватна фірма купила цю землю у селі Бобриця. Нічого не порушували - лише розрівняли шар ґрунту, із одного місця згорнули на друге. Потім віддали місцевому фермеру. Він з осені плугом переорав ділянку. А на початку березня я ходив і побачив там плями, штрикнув ножем і уткнувся в кераміку. Під 30-50 сантиметрами ґрунту виявилася долівки 3-4 трипільських жител, які давно спалили за звичаєм. Кераміки багато, лежить купами, в розписі, подавлена. Деякі цілі глечики. Цінність знахідки важко визначити, бо треба проводити розкопки, рятувати від мародерів. На це все потрібні кошти", - розповідає Анатолій Борисович.
Через кожні 5-10 км по всій Канівщині є трипільські поселення. Зазвичай розміром по 3-4 га. Про трипільське поселення у районі Бобриці було відомо ще у 1945-му.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На дні річки знайшли тисячі цінних артефактів
Знайдений посуд залишився лежати в землі. На розкопки потрібен дозвіл та фінансування.
"Кожен рік берег водосховища на метр-півтора йде у воду, руйнуються пам'ятки археології. По місту фактично ніхто не займається охороною історичних пам'яток. Якщо почнуть засаджувати поле, то все зруйнують. Маю зустрітися із фермером і хоча б на словах домовитися, щоб не зачіпали ту ділянку. Там матеріал шикарний. Я це бачу, бо там роками сипляться різні речі із обриву у воду водосховища", - говорить краєзнавець.
Чоловік хоче створити у Каневі "Музей мистецтва Трипільської культури". Зараз шукає приміщення та кошти. Має підтримку місцевої та районної влади.
Під час засідання Національної комісії ЮНЕСКО оголосили про початок номінування археологічної культури Трипілля-Кукутень до списку всесвітньої спадщини. Процедура триватиме від трьох до чотирьох років.
Трипільська культура досліджується вже 140 років. Внесення археологічних пам'яток до реєстру міжнародної організації забезпечить їх ретельнішу охорону. Приверне увагу світової спільноти вчених. А також дасть додаткові можливості для спільних проектів з дослідження культури разом з іноземними науковцями з використанням сучасних технологій.
Коментарі