Ексклюзиви
Пʼятниця, 02 серпня 2019 10:00

"Ми отримуватимемо державні гроші тільки на тих пацієнтів, яких пролікували"

"Ми отримуватимемо державні гроші тільки на тих пацієнтів, яких пролікували"
Микола Масленчук з 2017 року очолює Іллінецьку центральну районну лікарню. Фото надане Миколою Масленчуком

– На відміну від первинного рівня медицини, який вже пройшов довгий шлях реформування, офіційно реформована "вторинка" почне працювати тільки з 2020 року, – каже Микола МАСЛЕНЧУК, 56 років, головний лікар комунального некомерційного підприємства "Іллінецька центральна районна лікарня" Іллінецької районної ради.
Що зміниться після реформи?
– Коли запрацює реформа на вторинному рівні, людина, яку сімейний лікар направить на консультацію чи обстеження до вузького спеціаліста, може звернутися в медичний заклад будь-якого українського міста. Головне, щоб ця медустанова уклала договір з Національною службою здоров'я України (НСЗУ). Після обстеження лікарі цього закладу перешлють заключення сімейному лікарю, а НСЗУ поверне гроші тій лікарні, до якої звернувся пацієнт.

Тобто з 2020 року на районні лікарні чекають кардинальні зміни?
– З 1 січня медичної субвенції вже не буде. Але, щоб лікарня не збанкрутувала, держава дасть 60% базових коштів, які заклад використав протягом минулого року. А решту треба буде заробити.
У Міністерстві охорони здоров'я розуміють, що це не "первинка", де лікар підписав відповідну кількість декларацій - і неважливо, ходить до нього пацієнт чи ні, він усе одно отримує всю суму й нею користується.
На вторинному рівні так бути не може. Кожен лікар вузької спеціалізації буде думати про якість своїх послуг, адже його зарплата залежатиме від кількості звернень та пролікованих хворих. Хто буде працювати, той матиме гідну заробітну плату. Уявляєте, яка це конкуренція? Багато лікарень зможуть просто збанкрутувати й закритися. Адже тобі перерахують стільки, скільки ти заробив.
Якими є перспективи Іллінецької ЦРЛ?
– Зараз ми працюємо над тим, щоб стати лікарнею інтенсивного лікування. Люди до нас ідуть, нам довіряють. За показником довіри Іллінецька ЦРЛ в області займає друге місце після Вінницької міської лікарні №1.
Кадровий потенціал у нас теж на високому рівні. Але страждає матеріально-технічне забезпечення. Украй необхідне обладнання для обстеження організму за допомогою спіральної комп'ютерної томографії. Тому що пацієнтів з невідкладними станами привозять до нас не лише з Іллінецького, а й із Липовецького, Оратівського та частини Погребищенського районів.
Введено додаткову ставку у відділенні екстреної допомоги. Тому що хтось повинен займатися оформленням історії, а хтось – надавати допомогу. Це вже повноцінне відділення, в якому хворий перебуває доти, доки не визначать подальше лікування.
Що стосується співпраці "вторинки" з "первинкою", то в неробочий час вторинна ланка повинна займатися тільки екстреними випадками. А от сімейний лікар має забезпечувати надання медичної допомоги 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Це зовсім не значить, що сімейний лікар цілодобово повинен бути на роботі. Є різні варіанти забезпечення постійної доступності сімейного лікаря. Один із них – чергування.
У нас страждають комунікації. Люди поки що не розуміють і не знають, що з усіх питань, які стосуються здоров'я, насамперед потрібно звертатися до сімейного лікаря. Згідно з наказами, сімейний лікар має викликати швидку допомогу, якщо допомоги потребує дитина, то лікар повинен її супроводжувати.
З минулого року наказом виконувача обов'язків міністра охорони здоров'я Уляни Супрун локальні протоколи лікування скасовано.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Іллінцях стовідсоткове забезпечення вакцинами

Чим сьогодні керуються лікарі?
– Лікарям дозволено користуватися міжнародними протоколами лікування. Медик використовує той стандарт, якому більше довіряє.
Міністерство охорони здоров'я поетапно затверджує нові стандарти лікування. Сімейна медицина вже їх має. 5 червня затверджено стандарти надання екстреної медичної допомоги.
Мені імпонує те, що зараз усе відбувається демократично. Профільне міністерство, перед тим як ухвалити те чи інше важливе рішення, виносить його на обговорення. Протягом місяця фахівці вносять свої пропозиції. Потім засідає експертна група, яка бере до уваги побажання й бачення спеціалістів-практиків.
Наприклад, я входжу в експертну групу з хірургічної допомоги. Нас – 11 осіб з усієї України. Важливо, що в таких групах працюють лікарі з периферії. Тому що раніше два-три професори з Києва, які ніколи не бачили села, вирішували, якими повинні бути стандарти.
За що людям доведеться платити, а що буде безкоштовним?
– Можу сказати впевнено, що безкоштовними будуть пологова та неонатальна допомога і допомога при інсультах та інфарктах. Усі інші тарифи затверджуватимуться разом із Державним бюджетом України. Їх прописуватимуть окремо.
Люди мають запам'ятати: якщо в майбутньому вони прийдуть до лікаря вузької спеціальності без направлення сімейного лікаря, то будуть платити за затвердженими тарифами, якщо ж направлення буде, то платитиме держава.

За одну людину Національна служба здоров'я заплатить лікарю мінімум 370 гривень на рік. При цьому терапевт повинен підписати декларації максимум з 2000 пацієнтами, сімейний лікар — з 1800, педіатр — з 900. Лікарям, які працюють у селах, МОЗ дозволив набирати більше пацієнтів. Тобто за базовим тарифом за 2000 пацієнтів лікар "первинки" на рік отримає 740 тис. грн. Лікарня, в якій працює медик, із цієї суми вирахує податки, комуналку, зарплату медсестри. На думку експертів, для успіху медичної реформи в Україні вирішальними стануть 2019–2020 роки.

Зараз ви читаєте новину «"Ми отримуватимемо державні гроші тільки на тих пацієнтів, яких пролікували"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Найбільше читають
Погода