– Дуже прошу батьків не "сюсюкати" з малюками. Це сильно впливає на правильне формування мовлення і словникового запасу. Бо дитина все, що чує, відтворює, – каже вчитель-логопед гайсинського дитсадка №5 Наталія САХНЮК, 32 роки.
Зустрічаємось у її кабінеті. На полицях — ляльки, дрібні іграшки, книги. На підлозі прямокутний контейнер з піском, мушлями, камінцями.
– Це все потрібно для розвитку дрібної моторики малюків, – пояснює Наталія Анатоліївна. Говоримо з нею про те, що потрібно робити, аби покращити вимову дитини. – Кабінет ділимо із психологом. Нам обом важливо розкрити дитину під час заняття. Хочемо, аби вона почувалася розкуто і їй було цікаво.
– Які ознаки того, що дитину варто показати логопеду? – питаю.
– До 5-річного віку мовлення ще формується. Та за дитиною треба постійно спостерігати, – відповідає Наталія Анатоліївна. – Змалечку помітно, чи добре малюк чує і як реагує на звернення.
Є різні причини, чому дитина не говорить чи робить це погано. Можуть бути проблеми зі слухом, мовленнєвим апаратом, із розумовим розвитком. Не відкладайте походу до спеціалістів. Я, наприклад, спершу проводжу обстеження ротової порожнини. Дивлюсь язичок, під'язикову уздечку, піднебіння. Коли бачу якісь порушення, то направляю на консультацію до лікаря-отоларинголога.
Змалечку помітно, чи добре малюк чує і як реагує на звернення
Вважається, що шиплячі і свистячі звуки повинні сформуватись у межах чотирьох років, а звук "р" – після п'яти.
Якщо вчасно не усунути проблеми неправильної вимови слів, то у шкільному віці дитини вона поглиблюватиметься, каже Наталія Сахнюк:
– Будуть проблеми з письмом та читанням. Порушення мовлення впливає і на стосунки школярів з однолітками. До мене зверталися підлітки 15–17 років. Працювали над мовленням, аби почуватися впевненіше. Упоралися за досить короткий час. Взагалі ж терміни роботи з логопедом індивідуальні. Шиплячі звуки можна поставити за одне заняття – заумови, що батьки закріплюватимуть навичку вдома. Звук "р" ставиться довше.
Аби дитина уміла зв'язно розмовляти і мала добрий словниковий запас, із нею треба спілкуватися змалечку, радить логопед.
– Читайте казки, вчіть віршики. Грайте у мовленнєві ігри. Натомість подалі ховайте планшети, комп'ютери й обмежуйте час перегляду телевізора. Бо все це негативно впливає на мовленнєвий розвиток дитини. Коли вона дивиться відео, то мовлення не задіяне.
На вимову дитини погано впливає і двомовність у сім'ї. Стежте за чистотою мови. Бо, до прикладу, українські приголосні мають відмінність у звучанні з російськими.
Наталія Сахнюк закінчила Гайсинське медичне училище. Потім здобула спеціальність дефектолога-логопеда у Київському національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова. Поєднує роботу вчителя-логопеда в дитсадку №5 і інклюзивно-ресурсому центрі. У вечірні години веде прийом у студії розвитку "Розумашка".
Заміжня, разом із чоловіком Євгенієм виховують двох синів – Дениса і Владислава.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: При храмі Святого великомученика і цілителя Пантелеймона діє недільна школа
Логопе́дія — наука про порушення мовлення, методи їх попередження, виявлення й усунення засобами спеціального навчання й виховання. Логопедія вивчає причини, механізми, симптоматику, перебіг, структуру порушень мовленнєвої комунікації, системи корекційного впливу. Об'єктом логопедії є людина з порушеннями мовлення. Спеціаліст із виправлення цих порушень називається логопе́дом.
2 
Коментарі