Полтавська обласна рада на останній торік сесії вирішила розмістити полігон зі сміттєпереробним заводом на території Микільської сільської ради, що увійшла до Терешківської об'єднаної громади. Попри те, що місцеві мешканці зібрали й принесли в сесійну залу 1300 підписів проти такого рішення.
Голосів "за" спочатку не набралося. Рішення прийняли з третьої спроби. Свою думку змінили три десятки депутатів, які спершу були проти, утрималися чи не голосували.
Точне місце розташування заводу не повідомляють. Однак восени "Газета" писала, що одним із варіантів розглядають територію між селами Заворскло та Бузова Пасківка. Тоді йшлося про 46 га в лісі.
Планувалося, що підприємство буде сортувати й переробляти сміття. Зведуть адміністративні й побутові будівлі, облаштують місця для компосту й захоронення залишків. Відходи звозитимуть із навколишніх сіл, обласного центру й трьох сусідніх районів — Машівського, Карлівського та Чутівського. Офіційно роботи ще не почалися. Але територію стали розчищати ще влітку.
"Укотре намагаюся достукатися до депутатів облради — не створюйте новий полігон твердих побутових відходів на родючих землях. Він перетвориться на ще одне аварійне сміттєзвалище. Дайте спочатку раду міському сміттєзвалищу поблизу Макухівки (найбільший сміттєвий полігон Полтавщини, за 11 км від Бузової Пасківки. — Газета)", — пише у "Фейсбуку" народний депутат Юрій Бублик.
Для селян перед сесією мали провести громадські слухання. Однак цього не відбулося.
— Місце розташування сміттєпереробного заводу змінювали кілька разів. Із 1 січня закон зобов'язує чиновників проводити обов'язкові громадські слухання з таких питань. Тоді довелося б пояснювати жителям Терешківської громади, де конкретно об'єкт буде розташований, скільки робочих місць запропонує, які податки відраховуватиме до місцевого бюджету. Особливо — які загрози несе, — пояснює 36-річний Анатолій Ханко, заступник голови Полтавської обласної ради.
— Можна заперечувати будь-яке будівництво, а можна шукати компромісний варіант, — вважає 50-річний Віталій Турпітько, депутат Полтавської районної ради, завідує Микільською амбулаторією. — Я не категоричний противник проекту, адже сміття якось переробляти треба. І побутове, і листя. Плюси — робочі місця, покращення екологічної ситуації, відрахування 10 відсотків вартості будівництва, як того вимагає закон, у місцевий бюджет. Якщо такий завод коштуватиме півтора мільярда гривень, то сільська рада отримає 150 мільйонів. На ці гроші можна зробити багато корисного. Ще одна перевага — дешеве тепло, яке може використати громада. Наприклад, збудувати поряд теплиці.
Однак не треба виділяти для підприємства 45 гектарів, як це пропонувалося спочатку. Знаю, що потім площу скоротили до 15 гектарів. Проте громада так і не зрозуміла, про що йдеться — про завод чи про нове сміттєзвалище. Будівництво заводу передбачає поряд невеликий полігон для тимчасового зберігання попелу. Потім він піде на виробництво будматеріалів. Але серед людей панує велика недовіра до цього проекту. Навіть голосування на сесії провели повторно — після того, як громадськість покинула сесійну залу.
Серед 30 депутатів обласної ради, які змінили свою думку, 65-річний Олександр Алексюк.
— Перше голосування пройшло на емоціях. Як представив, що там мешкаю — був категорично проти, — пояснює Олександр Леонідович. — Та коли послухав Голбана (Тимофій Голбан — начальник управління капітального будівництва Полтавської обласної адміністрації. — Газета), думку змінив. Ми у перерві з ним поговорили. Показав мені документи. Витримані всі нормативи. Однак не знаю, як буде. Може, нас у черговий раз надурять і все вийде не так красиво, як у документах. Подумали із депутатами, якщо кудись перенесемо об'єкт — другі села будуть недовольні. Всіх задовольнить неможливо.
На зборах усі села Терешківської сільської ради висловилися проти спорудження сміттєпереробного заводу.
— Уже рік скаржимося в Кабмін, облдержадміністрацію, — говорить громадський активіст Віталій Сороковий, 39 років. На сесії представляв інтереси громади. — Наші чорноземи — не місце для чергових сміттєзвалищ. Активісти зібрали підписи жителів Кашубівки, Минівки, Куролехівки, Марківки, Бузової Пасківки, Ваців, Микільського, Терешків. Усі — проти. Але обласна рада не дослухалася. Голосів назбирали аж після перерви, після своїх підковерних домовленостей. Втихаря, коли вже нікому було протестувати в залі. Ми здаватися не будемо, боротимемося далі.
3 
Коментарі