25 травня Міжнародний трибунал ООН з морського права ухвалив рішення, що Росія має негайно звільнити 24 військовополонених українських моряків та повернути три кораблі. Через місяць РФ має звітувати трибуналу про виконання. "За" проголосували 19 суддів. "Проти" виступив лише представник Росії Роман Колодкін.
— Рішення трибуналу є чітким сигналом Росії, що вона не може порушувати міжнародне право безкарно. Ми очікуємо, що РФ швидко та в повному обсязі виконає його, — каже 45-річна Олена Зеркаль, голова української делегації в Міжнародному трибуналі. — На виконання рішення є місяць.
У Кремлі заявили, що не виконуватимуть рішення трибуналу. Вважають, що треба провести над моряками слідство і суд.
— Повинно завершитися слідство у зв'язку з порушенням закону про кордон і відбутися суд, — каже прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков, 51 рік.
— Ми маємо справу з країною, яка норми міжнародного права ставить у ніщо, каже екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, 63 роки. — Такою є суть політики цієї держави. Вона трактує міжнародне право як хоче.
— Рішення трибуналу щонайменше означає майже автоматичне продовження антиросійських санкцій у червні (запроваджені з 2014 року 41-ю країною проти окремих громадян і секторів економіки країни-агресора. — ГПУ). Це — програма мінімум. Як максимум — воно може підштовхнути західних партнерів піти далі. Запровадити секторальні санкції у фінансовій і військовій сферах, енергетиці. Вони повинні довести Путіну, що утримувати наших моряків дуже дорого.
З Організації Об'єднаних Націй за невиконання рішення трибуналу Росію не виключать. Проте найкращий спосіб привести РФ до порядку економічними методами. Треба пояснити, що продовження агресивної політики для неї значно гірше, ніж іти в руслі нормальних відносин, що мають бути характерними для цивілізованих країн.
25 травня минає півроку, як у Керченській протоці російські військові обстріляли і захопили українські катери "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксир "Яни Капу". Захопили у полон 22 моряків та двох працівників Служби безпеки України.
Конвой прямував з Одеси до Маріуполя. Не доходячи до протоки, на нього напали російські прикордонні кораблі.
Після так званих судів у Криму моряків вивезли до Москви. Звинуватили у спробі незаконного перетину російського кордону озброєною групою. Кремлівський суд кілька разів продовжував їм арешти, до кінця липня вони перебуватимуть за ґратами.
— Можливостей донести до них інформацію про усе те, що ми робимо, щоб повернути їх додому, ще менше, — розповідає 34-річна Євгенія Ейдер, мати наймолодшого із полонених 19-річного Андрія Ейдера. У полоні він перебуває довше, ніж устиг послужити — підписав контракт лише за півтора місяця до захоплення. — Від Андрія ми ще не отримали жодного написаного вручну листа. І він від нас також не отримав ні одного. Листи від чужих людей йому передають.
Моряки заявили, що вони військовополонені і перебувають під захистом Женевської конвенції 1949 року "Про поводження з військовополоненими". Не спілкуються зі слідством.
— Ніколи раніше російська влада не захоплювала одночасно таку кількість іноземних громадян, — говорить Микола Полозов, 39 років, керівник групи адвокатів у справі моряків. — Хлопці у полоні тримаються з гідністю. Побачень слідство категорично не надає. Зателефонувати по одному разу дозволили лише п'ятьом морякам через п'ять з половиною місяців утримування. Пошта приходить із запізненням на три з половиною місяці. Але все одно зберігають позитивний настрій і готові боротися до самого визволення.
280 мільйонів гривень становлять збитки від захоплення Росією українських суден у Керченській протоці. Про це каже головний військовий прокурор Анатолій Матіос.
3 
Коментарі