Привіт, кумо! Не знаю, наскільки це питання не дає тобі спати ночами, але рада тобі повідомити, що цукру і білка в моїй сечі немає.
Пам"ятаєш, я розповідала, що здуру зізналася страховій компанії, що інколи курю? Після цього страховики вирішили прислали до мене фельдшерку. Вона видала мензурку і попросила піти роздобути сечі для аналізу.
— А я не знала, що треба буде, — сказала я, згадавши жорсткі правила радянського сечоздавання. — Я їла.
— Це нормально, — здивувалася фельдшерка.
— Сьогодні. Я їла сьогодні, — пояснила я.
— Я рада, що ви маєте роботу і не голодуєте.
Урешті я збагнула, що чомусь моє харчування фельдшерку не хвилює. Але чому вона не дала мені мензурку із гумовою пробкою для зберігання аналізу? Мабуть, забула вдома. Як людина вихована, я запропонувала:
Можу помити баночку з-під баклажанної ікри
— Можу помити баночку з-під баклажанної ікри — це такий український делікатес, — налити туди і дати вам із собою.
Фельдшерка здивувалася ще більше.
— Я... спасибі, звичайно, за таку щедру пропозицію, але я ліпше залишу її вам.
Вона швидко занурила туди якийсь папірець, і на ньому проявилися три блакитні смужки. Це означало, що все в нормі: цукор, білок і ще там щось.
Я розповіла цю дивну історію мамі, аби проілюструвати зажраність буржуїв. Проте вона в ній почула щось зовсім інше.
— Ти завжди до своїх аналізів ставилася серйозно. У другому класі вам сказали принести аналізи, то ти схопила найкращу каструлю з нержавійки і в кущі — я насилу тебе наздогнала.
Я відповіла, що просто хочу полегшити життя її колегам-медикам. Але мама не повірила.
Коментарі
6