Привіт, кумо! Тобі коли-небудь доводилося вночі працювати, а вдень спати? Влітку, та ще й під час такої спекотищі, це непросте завдання. Сонце лупить прямо по повіках, у якій кімнаті не ляж. Задуха, в голову лізуть думки про пекло і глобальне потепління.
Але нещодавно чоловік знайшов вирішення цієї проблеми — купив мені маску на очі. Чорна шовкова маска на резинці затуляє від світла. Ззовні на ній золотистим люрексом та бісером вишито англійською: "Усі йдіть на фіг". Це якщо перекладати більш-менш цензурно.
Не можу натішитися цією маскою. Навіть о третій дня сплю в ній без задніх ніг, і сняться мені прохолодні сни про морських риб. Коли я її одягаю, світ завмирає. Затихає ремонт із зубодробильним дрилем у сусідній квартирі, і навіть начальство та агенти з нерухомості в цей час не дзвонять мені на мобільний.
Особливо це стосується ідіотів
Але раптом сяйнула думка про те, що маска ця — не нова. Їй стільки ж років, як і мені: просто її раніше не було видно.
Я завжди вважала себе гуманісткою, людиною, що приймає і розуміє всіх, включно зі зрадниками, інтриганами та ідіотами — бо Христос заповідав любити ближнього як самого себе. Але це самообман. Насправді не люблю я їх і не хочу мати з ними нічого спільного. Особливо це стосується ідіотів.
Я хочу спілкуватися з розумними, чесними і талановитими людьми, яких на світі мало. І часто це небажання ділитися часом і душевними силами з тими, хто мені не подобається, так само очевидно написане в мене на лобі, як і оте "Усі йдіть на фіг" на моїй масці для сну. Іноді мені за це соромно. Іноді все одно. Бо, зрештою, той, кому треба, побачить моє справжнє обличчя і крізь маску. Ти ж побачила.
1 
1
Коментарі