Привіт, кумо! Ти знаєш, що хто не ризикує, той не п"є шампанського? Але ж тихше їдеш — далі будеш. Усе життя нам казали, що одна голова добре, а дві краще, та й гуртом теоретично легше батька бити. Але я все більше переконуюся, що в семи няньок дитина без ока, а два коти в одному мішку не влежаться.
У нас дуже шанобливо ставляться до народних афоризмів. Мовляв, народ скаже — як зав"яже. Але потім часто виявляється, що говорили-балакали, посідали й заплакали.
Перед виборами особливо часто згадуються так звані народні мудрості. Обіцянка-цяцянка, а дурневі радість, думає виборчий штаб. Але ж слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. Правда суду не боїться (цікаво, якого – мукачівського чи печерського?), але закон — як дишло, і до того ж дурням не писаний. Дивишся телевізор і думаєш: вас же совість без зубів загризе. А вони на тебе дивляться з телевізора і думають: сором — не дим, очей не виїсть.
Спасибі в стакан не наллєш
А коли якісь казли знову заважають жити, то порядній християнці взагалі хоч вовком вий: підставляти іншу щоку чи вимагати око за око й зуб за зуб? Добре хоч, що з милим рай і в халабуді? Але коли треба платити по рахунках, то тільки бабло перемагає зло. Намагаюся жити не хлібом єдиним, але в той же час спасибі на хліб не намажеш і в стакан не наллєш.
Приймаючи рішення, прагну сім разів відміряти й один раз відрізати, хоча скільки можна міряти, якщо ложка дорога до обіду? Добралася аж до Лондона, бо під лежачий камінь вода не тече, а приїжджаю до Києва — і виявляється, що краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти.
Як же бути? Відповідь тут, звісно, проста: чужим розумом жити — добра не нажити, а в мене своя голова на плечах. Бо всі народні мудрості суперечать одна одній — у цьому й полягає мудрість народу.
1 
1
Коментарі
4