Доля фарцовщика

 

Привіт, кумо! Тобі як живеться — краще чи гірше?

Заходив тут до нас колега-журналіст, англієць Стівен, який нещодавно повернувся з подорожі Росією та Україною. Спочатку він висловив порядну дозу обурення нашими прикордонниками, які пристрасно, дві години, шмонали його єдиного з усього потягу. А потім поділився враженнями від рівня життя російської провінції — в Ростові й на Кубані.

— Там люди їздять на дорогих машинах, на вулицях чисто, супермаркети завалені продуктами, всі вставляють собі нові вікна! Але люди страшенно нарікають. Усі кажуть, що жити гірше й гірше, і ніхто не пам"ятає дефіцитів. Люди не хочуть згадувати жахливі гастрономи з салатом "Дальнєвосточний", блати й бази.

Ми вдарилися в спогади про піраміди неїстівних "шоколадних" плиток "Чайка", про смердюче індійське мило. А колега Фідель згадав день смерті Андропова.

Передали, що помер Андропов

— Ми сиділи з однокурсницею, вона ж моя тодішня пасія, в кафе "Донецьк", яке раніше було "Київським", а зараз воно вже невідомо що, і пили каву після занять. Передали, що помер Андропов. Вона як схопиться з місця, як заверещить від радості, як замахає руками! Я кажу: дурна, чого ти стрибаєш? А вона мені: так брата мого ж тепер випустять, бо буде амністія! А її брат був матьорим фарцовщиком: джинси "лівайс" продавав, вічно стирчав під "Інтуристом". Отримав сім років. Я кажу: не хочу тебе засмучувати, але ворогам ладу ніякої амністії не буде. Це якби він убив парочку бабусь, як Раскольніков, чи зґвалтував кого, то вже вийшов би. А Чорноволам, Стусам і фарцовщикам жодної пощади не буде.

Ми зітхнули й повернулися до чергових завивань, що життя гіршає.

×