Привіт, кумо! Нарешті ми з рідним чоловіком відпрацювали різні зміни й зустрілися у власній хаті. І так розговорилися, що згадали, хто як лякав друзів у юності.
Своїх сусідок по кімнаті в гуртожитку, малу Танюху й велику Танюху, я раз налякала до дрижаків. Було це на першому курсі, коли шкільний курс із хімії ще сяк-так тримався в голові. Я розтовкла таблетку активованого вугілля, змішала із содою, поклала на язик і засіла в темній кімнаті чекати дівчат. Коли вони зайшли, я сьорбнула оцту, і з рота з шипінням полилася чорна піна. Я забилася в конвульсіях. Танюхи заверещали. Мала потім не говорила зі мною тиждень. Мені ж те все здавалося вершиною гумору.
У Дарела на кампусі в коледжі були двоповерхові ліжка. Його сусід Джон Зі притворився, що впав і зламав собі шию. Дарел перепудився, побіг по допомогу, і тут Джон Зі ожив — дуже втішений, що наколов товариша.
Кровища полилася з живота і з рота
Дарел зачаїв бажання помститися. Тоді він якраз почав грати у студентському аматорському театрі. Звідти дістав літру фальшивої крові й дошку, яка надягається на живіт. Попередивши коменданта, він почав відкривати консерву тупим армійським ножем. Той зісковзнув, кровища полилася рікою з живота і з рота — з прокушеного пакетика.
Більше Джон Зі з ліжка не падав.
А ще було таке. Дарел повернувся з фільму жахів зі своєю колишньою дівчиною в Лос-Анджелесі, надягнув таку ж чорну перуку, яка була на головному зомбі, і "впав" на неї в темній ванні. Та трохи не знепритомніла.
— Як тобі не соромно, — із солідарності обурилась я.
— Тебе я лякати не стану, — запевнив Дарел. — Тому якщо ти побачиш зомбі, тікай. То справді буде зомбі.
2 
1
Коментарі
3