Ризики наступу на Курщину та нові ракети для України: про що пишуть світові ЗМІ

Український наступ на Курщину несе ряд перспектив і ризиків, пишуть цього тижня світові ЗМІ.

Вказують, що ця атака підбадьорює українців, західних партнерів та показує вразливість Росії. ЗСУ демонструють успіх в операції і переносять бойові дії на російську територію.

Також світові медіа проаналізували готовність США надати Україні нові далекобійні ракети для F-16.

Gazeta.ua дослідила матеріали в західних ЗМІ.

"Помилки і ризики вторгнення України", The Economist, Велика Британія

Вперше після Другої світової на Росію напали. Попереднього разу українці в лавах Червоної армії допомагали відбивати нацистський штурм у Курській області. Зараз же вони тут наступають. Раптова атака ЗСУ, яка триває з 6 серпня - смілива і може змінити наратив війни. Це також азартна гра, яка може закінчитися погано.

Морально і юридично Україна має повне право воювати в Росії. Кожна країна має право захищатися. Це право не обмежується своїми кордонами.

Курська наступальна операція вже досягла успіхів. ЗСУ зайняли десятки населених пунктів і взяли сотні полонених. Це призвело до трьох наслідків.

Перший – піднявся моральний дух українців. Особливо це важливо на тлі відступу української армії на Донбасі.

Другий – показує міжнародним партнерам, що Україна може повернути собі ініціативу. Обнадіює і те, що США та Німеччина заявили, що не проти, щоб ЗСУ били їхньою зброєю по російській землі.

Третій – викрилися вразливі місця Росії. Путін використає вторгнення, щоб підкріпити брехню, що РФ веде оборонну війну проти Заходу. Але це також доказ, що ретельно створений міф Путіна про силу й всеосяжний контроль - порожній. Він думав, що зможе підкорити Україну за кілька днів у 2022-му, а не зміг за 2,5 роки.

Коли минулого року його колишній шеф-кухар очолив марш на Москву, на більшій частині шляху російські війська стояли осторонь. Поки Україна захоплює Курщину, місцеве населення не чинить опору.

 

Гамбіт також несе серйозні ризики. Україна сподівається, що наступ відведе росіян з Донбасу, послабивши тиск на ЗСУ. Але немає ознак, що Росія відводить війська з фронту. Це працює в обидві сторони - Україна теж забрала багато своїх найкращих бригад із Донбасу на Курщину.

Україна має спробувати пожинати політичні плоди успіху на Курщині, не надто розтягуючи сили. Її лінії постачання незабаром будуть розтягнуті. Росія почне контратаку.

Якщо ЗСУ зазнають великих втрат у людях і техніці протягом наступних тижнів, це може прискорити їх невдачі на Донбасі, і перевернути імпульс, накопичений минулого тижня. Амбіційна окупація була б помилкою, хоча утримання придатної для оборони території як розмінної монети для майбутніх переговорів – розумний крок.

Курськ також дає ширший урок для партнерів. Хороший захист іноді вимагає нападу. США, Велика Британія і Франція далі забороняють Україні бити своїми ракетами великої дальності по російській території. Деякі обмеження зрозумілі - наприклад, західними ракетами не можна бити по російських ядерних об'єктах. Але не слід перебільшувати ризик ескалації.

Згубно, що ЗСУ не можна бити по російських авіабазах, з яких літаки доставляють КАБи, щоб стирати з лиця землі українські міста та вбивати солдатів. Російські війська не повинні розраховувати на притулок на своїй землі.

"Вторгнення України зриває загарбницьку війну Путіна", The Financial Times, Велика Британія

У першій половині 2023-го домінували спекуляції, коли і як Україна почне свій великий наступ. Для цього готували і споряджали свіжі батальйони. Обговорювали ймовірну ціль - пройти російську оборону в бік Чорного моря.

Єдиною невизначеністю був час. Коли в червні 2023-го розпочався наступ, несподіванок було мало. Російська оборона була добре підготовлена. ЗСУ бракувало техніки, підготовки, авіаційної підтримки та командних структур для досягнення великого прориву.

 

З кінця 2023-го Росія почала свій наступ, чому сприяли затримки Києва з мобілізацією і блокування в Конгресі більшої допомоги Україні. Росіяни били по обороні України КАБами і штурмами невичерпних запасів піхоти. Росія зазнала величезних втрат у людях і техніці, але з її економікою, налаштованою на війну та новими рекрутами - продовжувала наступати, повільно відтісняючи українців і захоплюючи зруйновані міста і села. Кумулятивний вплив був виснажливим і деморалізуючим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Приватні військові компанії по-українськи - час настав

Найкращою стратегічною порадою було виснаження російських військ, доки не з'являться більш навчені українські війська та запаси кращих боєприпасів та техніки. Ще одна спроба наступу ЗСУ була занадто ризикованою. На цьому тлі йшлося про можливе припинення вогню та переговори.

Оскільки російські сили користалися ініціативою, Путін не проявляв інтересу до будь-якої угоди, окрім як на своїх максимальних умовах.

Заставши всіх зненацька, ЗСУ 6 серпня розпочали наступ. Початкова відповідь, навіть українських аналітиків, була такою, що це радше божевілля, ніж геніальність - жертвувати цінними військами заради показової, але безглуздої операції. Замість того, щоб зміцнити оборону на Донбасі, йти на Росію. Це виглядало як марнославний проєкт президента Володимира Зеленського і його головкома Олександра Сирського, щоб справити враження на партнерів і підняти моральний дух, але без тривалої вигоди.

Минуло небагато часу, і настрій змінився. Це виявився не просто сміливий рейд кількох сотень військових, а комбінована операція за участю кількох бригад. ЗСУ швидко просунулися, захоплюючи території і полонених. З 2023-го зробили уроки. Оперативна безпека - жорстка. Комунікації ворога перебиті. Використали досвідчені війська, а не новобранців. З'явились літаки в ЗСУ. Російські опорні точки обійшли. За тиждень від початку операції українці захопили понад 1000 км кв російської території - більше, ніж Росія за вісім місяців, з понад 80 населеними пунктами. Атаки дронів на російські аеродроми та ППО підкріплюють операцію.

Путін не міг заперечити серйозність ситуації, враховуючи, що близько 200 тис. людей евакуювали з прикордонних регіонів. Намагаючись визнати, що Росія зазнала вторгнення, він називає дії України тероризмом і провокацією. Він призначив Олексія Дюміна, свого колишнього охоронця, керувати військами.

Природним припущенням є те, що, подолавши шок, Росія без проблем витіснить українців. Але РФ направила армію на завоювання сусіда. Їй бракує резервів, щоб вигнати загарбників. Командування і управління - погані. Логістика порушена. Елементарні помилки призвели до того, що одну колону військ розбили вщент на марші. ЗСУ далі захоплюють території.

Перенапружені сили та ослаблені лінії постачання - ризик для України. Деякі підрозділи можуть відрізати й вони не зможуть відступити. Києву потрібно вирішити, яку територію він хоче утримувати та скільки ще військ наважиться залучити. Але наразі він максимально використовує невизначеність Росії.

 

Зеленський заявив, що операція наблизить мир. Ці події бентежать Путіна, але він може просто подвоїти зусилля, як у вересні 2022-го після останнього успішного наступу України. Тоді наказав атакувати українські міста і мобілізувати ще більше людей. Але його економіка перегрівається і страждає від браку робочої сили. Тепер він має теж пояснити свої заяви, що будь-яке мирне врегулювання має враховувати нові територіальні реалії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знову Курськ. Чому атака ЗСУ на Росію приголомшила Путіна

Можливо, наступ України здебільшого спрямований на захоплення території для подальших переговорів і взяття полонених для обміну. Якщо Київ зможе зберегти завоювання, стратегічний вплив може бути суттєвим, максимально перемістивши бойові дії на російську територію, і послабивши тиск на оборонні лінії України. Росія змушена буде скоротити власний наступ.

"Байден може дати Україні нові ракети великої дальності", Politico, США

Адміністрація Джо Байдена "відкрита" для відправлення в Україну нових крилатих ракет великої дальності - крок, який додасть українським F-16 більшої бойової потужності.

Готовність Білого дому дати ракети "повітря-земля" з'явилася, коли триває успішний наступ ЗСУ в Росії. Остаточного рішення ще немає, але адміністрація працює над деталями. Йдеться про перевірку передачі чутливих технологій і забезпечення того, щоб українські літаки могли запускати ракети, вагою в тонну, з боєголовкою, вагою 450 кг.

Дебати навколо JASSM і бажання Байдена дослідити їх передачу роблять цю зброю останньою в лінійці того, що колись вважали неможливим.

Деякі конгресмени і опоненти звинувачували Байдена в надмірній повільності, щоб дати Києву зброю, необхідну для перемоги у війні.

Потенційний крок відбувається в останні місяці перебування Байдена на посаді. Ракетами JASSM володіють лише кілька країн.

Поки тривають переговори в Білому домі й Пентагоні, в адміністрації попередили, що слід виконати ще багато роботи, перш ніж ракети досягнуть України – передусім переконатися, що літаки радянських часів і щойно поставлені F-16 зможуть запускати ракети по цілях на відстань понад 370 км.

Пентагон працює з Києвом над технічними питаннями. Ракету JASSM, розроблену Lockheed Martin і вперше використану на початку 2000-х, США обмежено використовували в боях і лише з кількома близькими союзниками.

Україна вже має ракети повітряного і наземного базування від США, Великої Британії та Франції, які можуть бити на понад 320 км, але існують обмеження на удари по Росії. Це розчаровує Київ, який не раз просив не сковувати рук.

Поки Україна благала США пом'якшити правила, Москва використовувала свої винищувачі, які безпечно літали по Росії, щоб запускати КАБи по українських містах, вбиваючи мирних жителів. Українські депутати і радники Зеленського місяцями тиснули на Байдена та законодавців Капітолійського пагорбу, щоб дали JASSM.

JASSM дасть Україні значний приріст у радіусі удару. США та союзники вже зобов'язалися послати Києву різні боєприпаси класу "повітря-повітря" і "повітря-земля" для F-16. JASSM стануть для ЗСУ найпотужнішою та найдальшою зброєю в арсеналі.

Група проукраїнських законодавців США тисне на Байдена, щоб послабити обмеження на дозвіл Києву бити американською зброєю по Росії. Вони кажуть, що Америка має підтримати імпульс після того, як ЗСУ перетнули російський кордон.

Пентагон прихильно сприйняв пропозицію Конгресу поставити ракети. Голова Об'єднаного комітету начальників штабів, генерал Чарльз Браун, не виключив відправлення ракет найближчим часом.

×