1943 року Параску Провоторову з Вінниччини вивезли в Німеччину, в трудовий табір. Тоді їй було 17 років.
"Весною 1943-го працювали з дівчатами в полі. Там німці нас і застали. Повели мене додому, щоб попрощалась з рідними. Фашисти йшли біля мене з автоматами, ніби злочинця привезли. Коли зайшли до хати, мама злякалась, одразу в сльози. Але що поробиш - зібрала мене в дорогу", - розповіла кореспонденту Gazeta.ua Параска Мефодіївна.
Жінка пригадала, що їх п'ять днів тримали в райцентрі, а коли зібрали ще більше молоді, то повели на залізничну станцію.
"Загнали в брудні товарні вагони, в яких до того перевозили худобу. Людей було настільки багато, що не було де й присісти. В дорозі ми потерпали від смороду, голоду, спраги та страшенного виснаження. Я кілька разів втрачала свідомість. Одного разу поїзд зупинився серед поля. Нас випустили в туалет. Ми настільки хотіли пити, що шукали сліди від коров'ячих копит, в яких збиралася вода, і так рятувалися", - пригадала довгожителька.
В Німеччині в збірному пункті бранців відбирали для різних робіт.
"Людей, в яких були рани на руках, кудись забирали. Більше ми їх ніколи не бачили, але ходили чутки, що їх спалювали. Мене гестапівці забрали на фабрику в Ганновері, де виготовляли запчастини для літаків", - додала Параска Мефодіївна.
Повний текст спогадів Параски Провоторової читайте у свіжому випуску журналу "Країна" за 29 квітня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відкрили концентраційний табір, де проводили експерименти над людьми
Війська Третьої армії США 11 квітня 1945 року звільнили в'язнів нацистського табору Бухенвальд біля Веймара. Відтоді відзначають Міжнародний день звільнення в'язнів фашистських концтаборів.
2 
1
Коментарі