Щороку навесні по всій країні оголошують весняну толоку. Прибирають вулиці, парки, лісосмуги, прибережні зони. Вивозять купи сміття, а через кілька днів воно там з"являється знову і накопичується до наступного прибирання.
Непотріб залишають на природі відпочивальники або жителі вивозять його з квартир та будинків. Ефективно боротися з порушниками неможливо передусім через низьку культуру, відсутність нормативної бази та занизькі штрафи.
— Я був шокований, коли ми зі студентами прибирали торік берег Ворскли в Полтаві за готелем "Турист", — говорить один з організаторів акції "Малим річкам — велику турботу" Юрій Кращенко. — Знаходили старі двері, дошки, купи битої цегли. Це ж люди з мікрорайону Левада принесли, а потім туди ж підуть на річку відпочивати. Багато битого скла, поліетилен, пластикові пляшки.
Студенти також чистили річку Тарапунька поблизу Ботанічного саду.
— Вона протікає переважно через двори приватного сектора, — веде далі Юрій. — Вражає, що люди використовують її як зливний канал і їм байдуже, що сміття це накопичується біля їхніх подвір"їв. Цього року плануємо вийти зі студентам чистити береги на початку травня. Але навіть якщо нам допомагатимуть усі студенти міста, їхніми руками не навести лад. Треба, щоб не смітили.
Полтавці люблять відпочивати у місцевому дендропарку, що поблизу Яківців. А потім залишають після себе пластикові пляшки, одноразовий посуд, недоїдки. На кущі й дерева вітром позаносило поліетиленові пакети. Ще в дендропарк місцеві вивозять побутове сміття і викидають його при в"їзді з боку Яківців.
— Усі питають, коли там приберуть. А хто повинен це робити? — обурюється Юрій Стрюк. Він начальник інспекції з контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом Полтави. — Місто прибере, але це все гроші, які не потраплять дітям, хворим людям, ветеранам. З усіх Яківців звозять сміття в дендропарк, а потім дзвонять нам: мовляв, приберіть, бо смердить. І нікого не оштрафуєш, бо вдень відкрито не возять, а вночі інспекція не працює.
За засмічення законодавство передбачає штраф від 17 до 51 грн.
У квітні 2007-го в області створили екологічну міліцію. Через півроку її розформували
— Це просто мізер, — зауважує Стрюк. — І то штрафи виносяться на розгляд адміністративної комісії. А вона може винести лише попередження. Все залежить від свідомості людей. Ми перевірили — в жодного жителя Яківців і тих, хто живе поряд, немає договорів з комунальним автотранспортним підприємством номер 1628 на вивезення сміття. Комунальники з одного жителя беруть усього 2,9 гривні на місяць. Але навіть стільки не хочуть платити. Шкода, немає закону, який би жорстко регулював такі питання.
На Дублянщині за зупинкою поблизу залізничної колії та за переїздом на Красноградське шосе на Климівці організували стихійне звалище.
Від початку року екологічна інспекція Полтави склала 1,1 тис. протоколів на тих, хто смітить, і 5 тис. приписів на прибирання непотребу.
У Кременчуці найбільше засмічена набережна Дніпра.
— За саму річку відповідає управління водних ресурсів. А набережна ні за ким не закріплена, — пояснює головний фахівець із благоустрою Кременчуцького міськвиконкому Світлана Хоменя, 45 років. — Там висока шестиметрова дамба. Люди кидають сміття за парапет, воно потрапляє в річку. Якщо в парках у нас працюють двірники, то на набережній тільки акції проводимо. То молодь поприбирає, то партія зелених. Звертатися до совісті марно.
На День довкілля Молодіжний парламент Кременчука очистив набережну і парк біля міського палацу культури ім. Петровського.
— У нас є парки і сквери, де урн більше, ніж лавок, — продовжує Хоменя. — Але якщо люди безкультурні, то кидають повз смітники. Все залежить від виховання в сім"ї. Якщо дитина йде і кидає папірець, а батьки їй не роблять зауваження, це не виправити ніякими урнами. Тому починати треба з сім"ї, у школах ввести естетичне виховання.
На думку фахівця з благоустрою, вирішити проблему могла б екологічна міліція, яка стежила б за чистотою. У квітні 2007 року в області провели експеримент — створили такий підрозділ при Міністерстві внутрішніх справ. У Полтаві й Кременчуці працювало по 10 міліціонерів. Кажуть, ефект був. Але через півроку цю міліцію розформували, бо колегія МВС не організувала постійного підрозділу.
У Великій Багачці стверджують, що успішно борються зі сміттям.
— Паркову зону навколо річки Псел розподілили між підприємствами. Щотижня разом із комунгоспом виїжджаємо і прибираємо. Тому смітників у нас немає, — розказує Ірина Лихоліт, 39 років, із райради — Альтанка для молодят закріплена за райвідділом міліції, вони з 15-суточниками там проводять виправні роботи. У парках для сміття стоять колодязні кільця. Але все одно насмічують. Такі ми вже є. Нам іще довго до цивілізації.
Селищний голова Олександр Чобітько 24 квітня постановив: кожен бізнесмен, що працює на території селищної ради, має укласти договір із комбінатом комунальних підприємств на прибирання сміття.
— Пляшки купують у них, виручка йде їм. Вони отримують прибуток, а ми — сміття, — зауважує Лихоліт. — Тому це справедливе рішення.
До Бузкового гаю в Диканьці приїжджає багато відпочивальників. Особливо, коли цвіте бузок. У ньому селищна влада виставляє плетені з хмизу кошики та пакети на дерев"яних триногах, але люди однаково залишають після себе сміття.
— Дехто за собою дивиться. Але є багато таких, що відпочили, встали й пішли, — каже голова селищної ради Олександр Ус, 42 роки. — З приватного сектора часто вивозять у лісопосадки. Адмінкомісія намагається виявляти їх і притягати до відповідальності. Але якщо не впіймав за руку, довести неможливо. Штрафи треба зробити такі, як за порушення правил дорожнього руху. Піймали тебе, що ти викинув папірець — кілька годин чи днів попрацюй на благоустрій селища.
На місцях відпочинку біля річок Псел, Хорол у Гадяцькому районі чисто тільки там, де є обладнані пляжі.
— Там прибирають і є контейнери, — зауважує держінспектор з охорони навколишнього середовища в Полтавській області Сергій Дівицький. — А так береги річок загаджені. Чого тільки після себе люди не залишають! При кожній сільраді створили адмінкомісії для профілактики. Але вони не діють.
2 
1
Коментарі