Полтавка 57-річна Валентина Іванівна закриває торгову точку на Центральному речовому ринку. Працювала 10 років, продавала дублянки. Останні півроку торгувала у збиток. Каже, люди почали скуповуватися у дешевих магазинах одягу.
У п'ятницю, 9 листопада, Валентина Іванівна вішає замок на металевий контейнер майже в центральному ряду речового ринку. Всередині порожньо.
— Завтра на роботу не вийду, розірвала договір про торгівлю. Люди обніщали, майже не купують одягу дорожче за 2 тисячі. В прошлому місяці чотири клієнта було. З пенсії за містове платила, — каже. — Базар на ладан дише. Підприємці кидають бізнес, бо великий податковий тиск, треба платити соціальні внески. Раніше платили тільки по 100 гривень на місяць. Цього року платимо по 108 на місяць у податкову і в середньому 480 в Пенсійний фонд.
Гладить двері контейнера, озирається навколо.
— Покупців одиниці ходять. Повалили до магазинів дешевого одягу "55-75", "Сток маркет", секонди. За півроку по місту повідкривалися на кожному вуглі. Там якість товару нижча, зате він дешевий. На базарі виживають ті, хто продає сезонний одяг, пуховики або підробки зі шкірозамінника.
На ринку 1,8 тис. місць. Нараховую 106 закритих контейнерів. Їх власники торгували зимовим одягом. Найбільше закритих на першому й четвертому секторах. Найменше біля кількох входів на базар. Покупців не більш як п'ятеро у кожному ряду. На першому секторі — порожній майданчик. На асфальті розмітка для 30 контейнерів. Поруч двоє чоловіків років 50 грають у нарди. Торгують шкіряними куртками та шапками з хутра.
— Убиваєм врємя, щоб криша від скуки не поїхала, — говорить один. Не називається. — За день може тільки один покупець прийти. Не закрилися, бо в мінуси не вийшли та й іншої роботи в нашому віці не знайдеш.
Повз проходить 47-річна Ганна Трофа, за руку тримає сина 13-річного Артема.
— Жіночко, візьміть парєньку кожанку, — продавець заступає їм дорогу. — На нього є знатна, з мєховим воротніком.
Показує пальцем на чорну куртку з коричневим коміром.
— Усього 2,1 тисячі, Турція, — простягає одяг. — Хай помірить. Якщо братимете, уступлю.
Продавець дивиться на Артема. Той тягне матір за руку.
— І ще раз тобі кажу, напрасно мене сюди привела, — говорить. — У фірмових магазінах те саме, за ту ж ціну.
У контейнері поряд з магазином "Ранок" 42-річна Олена Степанова розвішує на жіночому взутті таблички з написом "розпродаж".
— Усі власники контейнерів із сусіднього ряду обанкротилися на другий місяць після відкриття, — махає рукою собі за спину. — Закупили турецькі й московські шуби і продавали від 2,5 тисяч. Ніхто не купував. Також потихеньку розорюються продавці взуття, як я. Його не беруть, бо якість нижча, ніж у секонді. Люди скуповуються в магазинах від взуттєвих фабрик "Крокуль", "Прогрес". Спробую продуктами торгувати. Там конкуренція жорстока, продавці за покупців одне одному глотки гризуть. Переманюють клієнтів за копійчані знижки, але мають стабільний прибуток.
Біля центрального ряду 45-річна Любов Василівна п'є каву:
— Центральний ринок можна реанімувати, бо частина людей остається вірною стихійним базарам, вони працюють незаконно у дворах на вулиці Новобазарна й Чапаєва. Якщо всі перевести сюди, їх клієнти тут бігатимуть. Хоч-не-хоч і в нас товар куплятимуть.
Базари зникнуть за п'ять років
У суботу, 10 листопада, на ринку в місті Червонозаводське розставляють торгові намети з одягом, взуттям та промтоварами. За місяць їх поменшало майже удвічі. На ринок з'їжджаються підприємці з Лубенського, Гадяцького районів Полтавщини та Липоводолинського і Роменського районів Сумщини.
— Раніше за пару часів полностю удіться міг, — каже 32-річний лохвичанин Анатолій Федоронько. — Тепер півдня потратив, весь базар обходив, а купив тільки кофту. Джинсів було раньше повно, які хочеш. Тепер мого размєра штук 10 на весь ринок. Світера ні одного не бачив такого, як хотів.
Найбільше базарів закривають у Полтавському, Козельщинському, Машівському, Семенівському районах, у містах Лубни, Комсомольськ, Кременчук, Кобеляки, Карлівка, Миргород.
— Ринки — це перехідний етап, повністю зникнуть за п'ять років, — говорить 57-річний Михайло Бугрій, начальник управління з питань розвитку споживчого ринку Полтавської облдержадміністрації. — Продавці або йдуть з бізнесу, або переходять торгувати одягом у магазини, торгові центри. Товар завозять більш фірмовий, мають сертифікат якості. Покупці приміряють його за ширмочками, а не на вулиці. Тому базари користуються все меншим попитом.
3 
1
Коментарі
1