"За день більш як сім годин у спортзалі проводили"

Троє полтавських спортсменів з вадами слуху виграли медалі з Кіокушин карате на Дефлімпійських іграх у болгарській столиці Софії. Золоту та бронзову нагороди здобула 20-річна Інна Мажара, 33-річні Максим Беленок і Олександр Кальник — по бронзовій.

— Для Полтави це вперше, коли спортсмени з цього виду спорту доходять до таких вершин. Та якщо Інна Мажара раніше вигравала чемпіонати світу у Франції та Венесуелі, то для хлопців успіх на Дефлімпіаді став найбільшим у кар'єрі, — розказує їхній тренер Микола Богодистий. — Добре, що після ігор "зірочку" не зловили, бо зазвичай після успіху таке буває у 90 відсотків спортсменів. Та я ці процеси добре контролюю, як щось подібне побачу — зразу на землю спущу.

До Дефлімпійських ігор спортсмени готувалися рік, мали по п'ять тренувань щодня.

— Перші місяці робили ставку на фізичну форму, спортсменів добряче ганяли. Ото з восьмої ранку одне тренування на 1,5 години, потім відпочинок і відразу друге. За день більш як 7 годин у спортзалі проводили, — сміється Микола Богодистий. — Ближче до турніру почали відпрацьовувати тактику і стратегію, а фізичні навантаження знизили, щоб спортсмени встигли відпочити. Та найважче у підготовці — не фізичні вправи, а психологія. За два-три місяці люди перенасичуються однаковими тренуваннями, можуть втратити мотивацію. Тому після занять ми всі збиралися і багато розмовляли на різні теми. У когось проблема, то разом думали, як вирішити, треба допомога у справах — разом помагали. Стали одне одному як сім'я.

Згадує, що перед боями просив підопічних зберігати холоднокровність.

— Якщо забивати голову думками про можливу поразку — успіху не буде. Тому прошу зберігати концентрацію, кажу, що я поруч і в разі чого зумію підказати, що треба змінити у бою, — говорить Богодистий. — Коли підопічні проводили бої, переживав. Тільки зараз починаю осмислювати, яких вершин змогли досягти.

Олімпійці тренуються у спортивному залі клубу "Банзай" на вул. Леніна, 86 та у приміщенні профтехучилища на вул. Фрунзе, 245. Клуб — єдиний у місті, де карате можуть займатися люди з вадами слуху.

×