понеділок, 11 липня 2011 00:30

"Узяв парасолю й вистрибнув із другого поверху"

Автор: фото: Інна Москальчук
  Анна Кулик: ”Не треба ховати дитину від вулиці. Нехай падає, набиває синці, збиває коліна”
Анна Кулик: ”Не треба ховати дитину від вулиці. Нехай падає, набиває синці, збиває коліна”

27 червня в Полтаві підліток випадково застрелив товариша з мисливської рушниці свого вітчима. Батьки хлопця поїхали на відпочинок у Крим. Лишили його самого вдома. Хлопець із друзями грав у комп'ютерні ігри, потім сталася трагедія. Психологи кажуть, часто комп'ютерні ігри нівелюють у дітей сприйняття смерті. Вони переносять у життя образи  героїв, їхні вчинки. Психотерапевт Полтавського обласного наркодиспансеру Анна Кулик, 31 рік, говорить, причиною втрати підлітком відчуття реальності може бути слабка емоційна взаємодія батьків із дітьми.

— Захоплення дитини комп'ютерними іграми — перший сигнал того, що в родині не вистачає довірливих стосунків і недостатньо міцний зв'язок між поколіннями. Поринаючи у віртуальний світ, підліток компенсує брак уваги до себе. У грі він — герой, авторитет, може знищувати й створювати. У чатах спілкується з невидимими людьми, тут і похвалять, і підтримають. Тобто відчуває себе потрібним. Ще один нюанс. Наприклад, якщо батько постійно грає чи цілодобово сидить перед екраном монітора, то в дитини спрацьовує: це робить тато, то чому не можна мені?

Як виходити з цієї ситуації?

— По-перше, дозувати час перебування дитини за комп'ютером. Бажано не більш як годину на день. Важливо стежити, в які ігри бавиться чадо. Варто підбирати неагресивні, з логічним навантаженням, мінімум крові та зброї. Насильно забороняти доступ до комп'ютера не можна. Це спровокує в дитини агресію і злість на батьків. Потрібно запропонувати альтернативу: кудись поїхати, щось робити разом. Найефективнішою профілактикою проблеми є постійне спілкування між батьками й дітьми, участь старших у вихованні. Сьогодні часто батьки намагаються забезпечити матеріальні потреби, не маючи часу на розмови, зміцнення духовного зв'язку.

Як навчити дитину розуміти, що життя — не гра, що завдавати болю іншому — погано, а після смерті людина не оживе?

— Не треба ховати дитину від вулиці. Нехай падає, набиває синці, збиває коліна. Тоді вона знатиме, що біль — це реальне відчуття. Говорити з нею, пояснювати кожну ситуацію. Навіть мультики треба коментувати. Був у моїй практиці випадок, коли хлопчик подивився мультфільм, де герої спускаються на парасольках. Він теж узяв парасолю й вистрибнув із другого поверху. Залишився живий, але тепер прикутий до інвалідного візка.

Зараз ви читаєте новину «"Узяв парасолю й вистрибнув із другого поверху"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути