понеділок, 05 грудня 2011 07:00

"Вийшов на кухню, а у вентиляції миші пищать"

Більш як 10 тис. грн заборгували Полтавські жеди за знищення щурів та мишей у підвалах багатоповерхівок. Організація, що труїть гризунів, розірвала з комунальниками угоди.

63-річна Лариса Шаповал у лабораторії готує отруту для щурів. Зважує 4 кг перлової крупи, висипає в корито. Притрушує яскраво-червоною отрутою. Заливає соняшниковою олією та довго перемішує.

— Доливаю олію, бо вона равномєрно розподіляє яд і приманює крис, — пояснює.

Надворі стоять кілька чоловіків-дезінфекторів. Чекають на отруту.

— У цьому році пацюків побільшало, — говорить 40-річний чоловік у шкірянці. — Це через теплу осінь.

— Люди їх не бачать, доки щури в квартиру не полізуть, — підтримує інший. — У народу вже привичка, є підвал — є щури.

Із підвалу 9-поверхівки на вул. Героїв Сталінграда щури бігають по вентиляції та сміттєпроводу. Біля сьомого під'їзду на лавці курить 47-річний Валентин Цивуг. Каже, гризуни дошкуляють жителям перших поверхів:

— Крис багато розвелося. Живуть у підвалі. Їдять із мусоропроводу, жек їх заварив, але не почистив. Уночі вийшов на кухню випити води, а у вентиляції миші пищать. Зразу поставив на неї дрібненьку сітку, бо інакше в хату поналазили б.

Відділення профілактичної дезінфекції щороку оформлює договір на труєння гризунів із кожним жедом Полтави. Раз на місяць обстежують підвали або перший поверх будинку. Труять, якщо є пацюки. Цього року комунальники заборгували дезінфекторам понад 10,5 тис. грн. Щурів не труять у 40% багатоповерхівок — це більше тисячі будинків.

— Держава нас не фінансує, тому за свою роботу беремо гроші від власників будівель, — розповідає завідувач відділення профілактичної дезінфекції в Полтаві Рашид Дурдикулієв, 51 рік. — Вперше ми розірвали договір із ЖЕК №6 і №7. А п'ятий у вересні сам відмовився від наших послуг. У будинках, що не обробляємо, пацюки множаться й розбігаються по всій Полтаві. В зоні ризику Огнівка, Левада, Сади, район Південного вокзалу.

Начальник ЖЕДу №6 Сергій Пирлик, 51 рік, каже, їм нічим платити дезінфекторам, бо люди почали гірше сплачувати компослуги.

— Труїмо підвали, коли люди звертаються з таким проханням, — говорить Сергій Пирлик. — Із дезінфекторами заключаємо одноразовий договір. Підвал потруять протягом тижня.

Начальник ЖЕД №7 56-річний Михайло Лукін каже, що з минулого місяця оформив договір із приватною службою дезінфекторів. Її послуги дешевші. Скільки саме платить і що за фірма — не каже.

Мешканцям будинку самим труїти щурів у підвалах не можна.

— Щоб захиститися від гризунів треба, щоб у підвалах було чисто, — говорить Рашид Аннайович. — В труби системи комунікацій поставити сітку, щоб не пролазили великі пацюки. Дивитися, щоб не було щілин.

617

гривень потрібно, щоб дезінфектори потруїли щурів у підвалі багатоповерхівки. Вартість 1 кв. м для підприємств, навчальних закладів, лікарень 1,29 грн. Для жедів 0,30–0,40 грн за кв. м. За протруєння квартири площею менш як 100 кв. м із власника візьмуть 129 грн.

 

У підвалі живуть до сотні котів

— Два роки тому в будинку було повно щурів, — говорить 60-річна Катерина Іванівна. Мешкає в п'ятиповерхівці на вул. Майдан Незалежності, 7. — Якось до підвалу прибилася кішка. До неї стали приходити коти. Народила кошенят.

Мешканці будинку також згадують, у сусідньому домі мешкала літня жінка, яка мала до 30 котів. Коли померла, усі перейшли в підвали їхньої багатоповерхівки. Зараз тварин до сотні.

Власники квартир підгодовують котів. Біля кожного під'їзду стоять миски з їжею.

— Це стереотип, що в будинках з котами не буде пацюків, — говорить Рашид Дурдікулієв із Полтавської міськдезстанції. — Тим паче їх умисне для цього розводити. Не всі коти їдять щурів, також у котів, яких постійно підгодовують, відпадає потреба полювати.

 

Зараз ви читаєте новину «"Вийшов на кухню, а у вентиляції миші пищать"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути