Пенсіонери з села Сватки Гадяцького району Павло Сіренко, Володимир Федоренко та Микола Киричко обладнали криницю на джерелі. Його місцеві називають Шепелихине. Розповідають, вода з криниці — цілюща.
— Гарна вода з Шепелихи, — прицмокує місцева. — Не холодна, але аж солодка. Ніби березовий сік п"єш. У нас одна баба вмирала, то просила перед смертю, щоб принесли з Шепелихи води.
Криниця неподалік села в лісі понад старим шляхом. Через дорогу — річка Грунь.
— Сиділи на моєму дні народження. Розбалакалися про брата Володі Федоренка, що в Полтаві живе, — розповідає 69-річний Павло Сіренко. — Він писав, що в гості приїде і нічого не хоче, а тільки б напитися води з Шепелихи. От ми і вирішили джерело поновити.
Сіренко переказує, джерело існувало з давніх часів. Із нього пили подорожні. Поряд колись жив одноосібник Шепель. Його прізвищем джерело і назвали.
— Якраз на Петра і Павла зробили, — розповідає, присідаючи на лавку, 74-річний Володимир Федоренко. — Почистили, зруб поставили, лавочки, зробили стьок. Місце розчистили, а каштан залишили, хай росте над криничкою.
У санстанції здивувалися — давно такої води не бачили
— Свєта з Павлограда приїжджала. У неї прищі якісь були, повмивалась водою цією, то за тиждень пройшли, — згадує донька Сіренка Валентина. — Та й по чайнику видно. Як закип"ятить, то вода чиста, ніякого осаду немає. Увечері після роботи йдуть люди з бідонами вервечкою.
Чоловіки хочуть запросити місцевого священика, аби той освятив криницю.
— Він сам сватківський, не відмовить,— усміхається 70-річний Микола Киричко.
Місцеві вірять, що вода з джерела має лікувальні властивості.
— До мене в магазин приходять по мінералку, а я їм водичку з Шепелихи пропоную, — каже продавщиця Надія Савицька. — Кожного дня по неї ходжу. Пригощаються із задоволенням. Дістаю з холодильника. Грошей не беру. Здали воду на аналіз, то в санстанції здивувалися — давно такої води не бачили. Робили аналізи на нітрати. Думали, що вода з колодязя. А тепер сказали, що докладніший аналіз зроблять.
2 
1
Коментарі