У Лубнах будинки сповзають у річку Сула

 

У райцентрі Лубни 54 га мікрорайону на схилах при в"їзді в місто зі сторони Полтави сповзають у річку Сула. У небезпечній зоні в 274 хатах живуть 1356 осіб.

41-річний Андрій Богдан мешкає на вул. Фрунзе 20 років. Від дороги на гору до хати ведуть східці. На будинку тріщини, найбільші замазані цементом.

— У 1980-х роках, до Олімпіади, побудували об"їзну дорогу поза Лубнами. До того увесь транспорт ішов вулицею Шевченка, над нашим будинком.

Дорога під дією важкого транспорту постійно сповзала.

— Наші хати аж підстрибували від вібрацій, коли почали укріплювати дорогу, — згадує Богдан. — Почали тріскатися. Дорогу укріпили, але наші будинки продовжували повільно сповзати униз до вулиці Фрунзе.

Будинок Богдана немов розколюється.

— Житла мені не дадуть. Квартири виділяють тільки тим, у кого будинки геть розвалилися й непридатні для проживання, — розповідає Андрій

Лубенка Любов Малюшко, 71 рік, живе на вулиці Верхній Вал.

13 червня звернулася до міського голови Василя Коряка з проханням допомогти укріпити гору, на якій стоїть її будинок. Пообіцяли прислати комісію, але й досі нікого не було.

— Я не хочу нової квартири, бо привикла тут, — каже Малюшко. — Тільки би помогли укріпити гору, а то пристройка з ванною й кухнею від"їжджає.

У Полтаві близько 50 діючих зсувів. Найнебезпечніші — на схилах приміського села Червоний Шлях, Хрестовоздвиженського монастиря, в районі кладовища в селі Вороніна, на вул. Шолом-Алейхема, Панянки, провулку Пашерному, Інститутському прорізі та Івановій горі.

Спускаємося з головою протизсувної комісії Полтавського міськвиконкому Юрієм Великодним, 66 років, униз від техуніверситету по Інститутському прорізу. Справа від дороги під горою стоять два триповерхові котеджі, обнесені цегляною огорожею. За 20 м нижче добудовують триповерховий будинок із гаражем. Юрій Йосипович пояснює, що тут не можна нічого робити, бо будинок на 1,5 м "з"їхав" униз.

Будинок на півтора метра "з"їхав" униз

— Тут ріс гай, — згадує Великодний. — Більше десяти років тому залили п"ять фундаментів. Коли звели будинки, весь ліс з"їхав униз, — показує на лісок унизу. — Під горою п"ятиповерховий дім. Люди вночі вискакували з квартир, бо ці дерева їхали й тріщали.

На місці одного зі зруйнованих будинків проклали дві нитки дренажу глибиною 2 і 3 м. Кабмін виділив 1,5 млн грн. Щоб спустити воду, проклали трубу з отворами, засипали її щебенем, поставили колодязі. Вода не піднімалася на поверхню, а стікала спеціальними лотками в річку Ворскла.

— Хтось дренаж засипав, — обурюється Великодний. — Тепер ця ділянка знову може зсунутися.

У місті Кременчук дощами розмиває гору на бульварі Автокразівському. Там десять років тому збудували 20 котеджів. Відтоді мул, каміння та вода засипають будинки жителів вулиці Хорольської.

— Раніше гора була покрита деревами й кущами, коріння її тримало, — розповідає керівник апарату Кременчуцької міськради Валентин Стасюк. — Потім "гарячі голови" схотіли там збудувати каскад котеджів. Усю гору спушили й скарьожили. Сваї забили, але вони не знайшли твердої поверхні. Через дощі збирається вода, все стікає вниз. Будинки людей інколи заносить піском по самі вікна. Сотні приватних будинків на Хорольській під загрозою.

1995 року заборонили там вести будівництво. Але за цей час виросли десяток нових будинків.

Завідувач кафедри геотехніки Полтавського техуніверситету Микола Зоценко запевняє, що на схилах будувати можна. Для цього потрібно проводити інженерно-підготовчі роботи. Щоб закріпити 1 км ґрунту, потрібно 5 млн грн.

— Забудовники все роблять по-своєму, — пояснює Микола Леонідович. — Вони обтяжують схили, коли ставлять будинок, часто засипають балки, по яких стікала вода. Крім того, облаштовують вигрібні ями, засаджують городи. Земля поступово всотує вологу з поливів, басейнів, вигрібних ям і в якийсь момент починає "їхати".

— В Україні полтавські зсуви посідають четверте місце після Карпат, Криму та Дніпропетровська, — говорить голова протизсувної комісії Полтавського міськвиконкому Юрій Великодний, 66 років.
У Полтавській області зареєстрували 194 зсуви. Із них 58 давніх, 97 активних, 39 небезпечних. Причина зсувів — на Полтавщині багато балок і річок. Власники будинків часто порушують природну рівновагу, будуючи на схилах.
— Дуже небезпечні схили ярів, балок, праві схили річних долин Ворскли, Псла, Сули, Орчика, — каже начальник відділу управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації Дмитро Борков.
На найбільш небезпечних ділянках роботи проводили за рахунок грошей резервних фондів. На Полтавщині за останні три роки на боротьбу з цією стихією затратили майже 2 млн грн. Цього року Кабмін виділив для відселення людей із Лубен 895,6 тис. грн. Цих грошей вистачить на 11 однокімнатних квартир на вторинному ринку.

×