Більшість полтавців їздять скуповуватися на харківський речовий ринок Барабашово. Підприємці, котрі там купують товари постійно, кажуть: щоб знайти дешеві речі, треба знати місця. Жителі районів за одягом їздять до Полтави, інших великих сусідніх міст.
— На Барабашово є оптові й рознічні ринки. Просто нада знати, куди йти, бо можна дорожче залетіти, — пояснює підприємець із Гадяча Світлана. Вона торгує на місцевому ринку.
Дорога на маршрутці до Барабашова з Гадяча коштує від 100 грн. Автобус чекає на стоянці 4–5 год., доки люди скупляться.
— Моя мама щонеділі їздить на "барабашку". Вона торгує взуттям, — розказує вчителька з Полтави Світлана Лелюх, 23 роки. — Туди варто їхати за оптовими партіями. Різниця в роздрібних цінах невелика.
Каже, є сенс купувати одяг не в сезон. Його можна виторгувати вдвічі дешевше.
— Люди, котрі знають ринок, як свої п"ять пальців, можуть з "барабашки" будь-яку річ привезти вдвічі дешевше, — зауважує. — У тому ж Харкові є підприємці, які скуповують товар у "ням-нямів" — так мама називає китайців. Та продають із накруткою.
Полтавка 24-річна Юлія Міхно за одягом їздить до Києва. Купує речі в торговельних центрах "Конкорд", "Екватор", "Манго", на стоці. На місцевий ринок майже не ходить.
— Там усе одноманітне, — говорить. — А в Києві ціни приблизно однакові з нашими, але вибір ні з чим не зрівняється. На Барабашово їздила за зимовою курткою. Не дуже виграла. Ціна за дорогу, час, сили та нерви того не коштували.
У Кременчуці найпопулярніший ринок Плеяда. Найдорожчий — Придніпровський.
— На Плеяді купила собі теплу туніку за 110 гривень. А на Придніпровському вона коштує 150, — розказує кременчужанка Лілія Денисова, 26 років. — Гривень на 20 на Плеяді дешевші світери.
Місцеві нарікають, вибір товарів тут невеликий. Чимало речей широкого вжитку — шкарпеток, колгот, білизни, халатів. Товар везуть із Харкова та Одеси. Кажуть, з Одеси одяг якісніший. На Центральному ринку є ряди, де торгують молдавани. В них є дешеві та якісні речі.
— Ексклюзивного одягу не знайдеш. Але джинси можна купить від 90 гривень, — хвалиться Денисова.
Журналістка з Кременчука 28-річна Людмила Чванько скуповуватися їздить до сусіднього Комсомольська.
— Там дешеві хебешні речі. Є місцева швейна фабрика, — зазначає. — На дитину можна купити майже все за нормальні гроші.
Можуть із "барабашки" будь-яку річ привезти вдвічі дешевше
— У Карлівці дитячі речі на третину дешевші, ніж у Полтаві та Кременчуці, — розповідає полтавка Наталія Молодецька, 33 роки.
Деякі кременчужани скуповуються в Полтаві. Приїздять сюди жителі найближчих районів — Решетилівського, Машівського, Диканського, Котелевського. Із Пирятина й Гребінки більше їдуть скуповуватися на київські ринки.
Село Нехвороща Новосанжарського району розміщене на кордоні з Дніпропетровською областю. Тут на ринок, який працює лише в суботу, товари везуть із Полтави, Харкова, Дніпропетровська.
Ціни на базарі невисокі. Можна купити все — від речей широкого вжитку до святкового вбрання.
— До нас на ринок їдуть із райцентрів. Є люди, які приїздять навіть із Дніпропетровська, — хвалиться працівниця сільради. — Бо менші націнки.
У Глобиному ринок працює лише в п"ятницю. Там торгують підприємці із Кременчука та Світловодська Кіровоградської області. Ціни дешевші, ніж у Кременчуці. Чимало людей скуповуються у молдаван — у них близько 20 точок.
У Гадяч приїздять торгувати з Харкова, Полтави, Дніпропетровська. На ринок у місті Червонозаводське Лохвицького району їдуть підприємці з Гадяча, Ромен, Лубен.
— Моя сестра із Сум скуповується в Гадячі,— каже 45-річна гадячанка Олена. Прізвища не називає. — Вона там працює в кафе. Говорять, що тут одежа інша. А там усі в однаковому ходять.
1 
1
Коментарі